Introduction. Nowadays, student self-government is one of the effective forms of student self-organization; it appears
to be the mechanism of representing and protecting students’ rights. It is the factor of self-realization and development of
social activity in conditions of higher education institution.
Problem Statement. The formation of student social activity is a problem of modern pedagogy, since it requires the
development of technologies for participating in socially significant activities within the social environment of higher education
institutions.
Purpose. To characterize and to analyze the stages of the pedagogical experiment regarding the state of the students’
proficiency in terms of social activity.
Materials and Methods. A series of diagnostic methods has been used: overt observation, surveys (polls), testing, ranking,
moderation method, method of independent expert assessments, a modified version of E. Shakirova’s methodology
for diagnosing student social activity, and V. Yadov’s methods.
Results. The stages of the assessment of the levels of the formation of student social activity as well as their indicators
and criteria have been characterized and analyzed; the socio-pedagogical conditions for the formation of student social
activity within the self-government bodies of a higher education institution have been determined: the creation of the structure
and bodies of student self-government alongside with the ensuring of the representation of each student groups; the
organization of student self-government activities in various fields (organizational, public, research-oriented, physical culture
and health-targeted, artistic, creative, educational, informational, and volunteering); the self-organization of students’
life and their involvement into various forms of work performed by self-government bodies; the involvement of teachers into
the work of student self-government and promotion of step-by-step formation of student social activity.
Conclusions. Currently, students are considered to be not only an intellectual and demographic, but also a spiritual resource
of our country. Therefore, social and pedagogical support for the formation and development of indicators of student
social activity is a priority task of social and educational work of higher education institutions.
Вступ. Студентське самоврядування на сьогодні є однією з найбільш дієвих форм самоорганізації студентів, що
виступає механізмом представництва та відстоювання прав студентів, чинником самореалізації та розвитку соціальної
активності в умовах закладу вищої освіти.
Проблематика. Формування соціальної активності студентів є проблемою сучасної педагогіки, оскільки потребує розробки технологій участі в суспільно значущій діяльності в соціальному середовищі закладу вищої освіти.
Мета. Здійснити характеристику та аналіз етапів експериментальної роботи з оцінки стану сформованості соціальної активності студентів.
Матеріали й методи. Застосовано методи включеного спостереження, опитування, тестування, ранжування, метод модерації, метод незалежних експертних оцінок, методику діагностики соціальної активності студентів Е. Шакірової, методику В. Ядова.
Результати. Проаналізовано та охарактеризовано етапи педагогічної оцінки рівнів сформованості показників і
критеріїв соціальної активності студентів. Визначено соціально-педагогічні умови формування соціальної активності
студентів: створення структури й органів студентського самоврядування та забезпечення представництва кожної
студентської групи, організація діяльності студентського самоврядування з різних напрямків діяльності; самоорганізація життєдіяльності студентів, залучення їх до різних форм роботи органів самоврядування, включення педагогів
у роботу студентського самоврядування, їх сприяння поетапному формуванню соціальної активності студентів.
Висновки. Студенти на сьогодні виступають не лише інтелектуальним та демографічним, а й духовним ресурсом
нашої країни. Тому соціально-педагогічна підтримка формування та розвитку показників соціальної активності
студентства є пріоритетним завданням соціально-виховної роботи закладу вищої освіти.
Введение. Студенческое самоуправление в настоящее время является одной из наиболее действенных форм
самоорганизации студентов, выступает механизмом представления и отстаивания прав студентов, фактором самореализации и развития социальной активности в условиях учреждения высшего образования.
Проблематика. Формирование социальной активности студентов является проблемой современной педагогики,
поскольку требует разработки технологий участия в общественнозначимой деятельности в социальной среде учреждения высшего образования.
Цель. Анализ и характеристика этапов экспериментальной работы по оценке состояния сформированности
социальной активности студентов.
Материалы и методы. Использованы методы включенного наблюдения, опросы, тестирование, ранжирование,
метод модерации, метод независимых экспертных оценок, методика диагностики социальной активности студентов
Э. Шакировой, методика В. Ядова.
Результаты. Проанализированы и охарактеризованы этапы педагогической оценки уровней сформированности,
показателей и критериев социальной активности студентов. Определены социально-педагогические условия формирования социальной активности студентов: создание структуры и органов студенческого самоуправления и
обеспечение представительства каждой студенческой группы, организация деятельности студенческого само управления по различным направлениям деятельности, самоорганизация жизнедеятельности студентов, вовлечение их
в различные формы работы органов самоуправления, включение педагогов в работу студенческого самоуправления,
их содействие поэтапному формированию социальной активности студентов.
Выводы. Студенты в настоящее время выступают не только интеллектуальным и демографическим, но и духовным ресурсом нашей страны. Поэтому социально-педагогическая поддержка формирования и развития показателей социальной активности студенчества является приоритетной задачей социально-воспитательной работы учреждения высшего образования.
