Радянська районна преса Чернігівщини у 1932–1933 роках: джерелознавчий аспект

Abstract

Мета дослідження – аналіз радянської районної преси 1932–1933 рр. як джерела для вивчення історії Голодомору-геноциду на прикладі місцевої періодики Чернігівщини. Методологічною основою дослідження стали принципи історизму, об'єктивності, комплексності та системності. Для виконання поставлених завдань використано загальнонаукові (класифікація, систематизація, комплексність) та спеціально-історичні методи (проблемно-хронологічний, ретроспективний, структурно-функціональний, статистико-аналітичний). Н аукова новизна полягає в розробці теми, що не отримала комплексного та всебічного висвітлення в історичній науковій літературі. Виділено основні інформативні напрямки у районній пресі Чернігівщини та встановлено їхні якісні показники, що можуть бути корисними для вивчення Голодомору-геноциду. Висновки. Аналіз радянської районної преси Чернігівщини дозволяє здійснити дослідження різних аспектів подій 1932–1933 рр. як злочину геноциду українців. Місцева періодика містить багатий джерельний потенціал щодо вивчення процесів примусового вилучення продовольчих культур у селян, так званих хлібозаготівель, картоплезаготівель, збору мірчука, насіннєвого матеріалу тощо, які у 1932–1933 рр. були інструментами чинення геноциду українців, адже створювали для них життєві умови, несумісні з життям. Також у ній знайшли відображення діяльність низових виконавців хлібозаготівель; опір українців комуністичному режиму; застосування політичних репресій проти українського народу; способи виживання під час Голодомору-геноциду.

The purpose of the study is to analyze the Soviet district press of 1932–1933 as a source of studying the history of the Holodomor-genocide on the example of local press of Chernihiv region. The methodological basis of the study are the principles of historicism, objectivity, complexity and systematics. General scientific (classification, systematization, complexity) and special-historical (problem-chronological, retrospective, structural-functional, statistical) methods were used to perform the set tasks. The scientific novelty lies in the development of a topic that has not received comprehensive coverage in the historical scientific literature. The main informative directions in the district press of Chernihiv region are singled out and their qualitative indicators are established. That may be useful for studying the Holodomor-genocide. The analysis of the soviet district press of the Chernihiv region makes it possible to study various aspects of the events of 1932–1933 as a crime of genocide of Ukrainians. Local periodicals contain a rich source of potential from the processes of forced seizure of food crops from peasants, the so-called grain procurement, potato procurement, harvesting seeds, etc., which in 1932–1933 were tools for the genocide of Ukrainians. Local periodicals is a rich source of the processes of forced confiscation of food crops from peasants, the so-called grain procurements, potato procurements, collection of seeds, etc., which in 1932–1933 were tools for the genocide of Ukrainians. The press is also reflect the activities of people who confiscated bread from peasants; resistance of Ukrainians to the communist regime; application of political repressions against the Ukrainian people; ways of survival during the Holodomor-genocide.