Вплив витрат на освіту на економічне зростання: емпірична оцінка

Abstract

У статті здійснено аналіз та оцінку залежності підвищення рівня кваліфікації населення від обсягу витрат на вищу освіту в Україні та зарубіжних країнах, а також обґрунтовано вплив вищої освіти на економічне зростання.Встановлено, що частка населення з вищою освітою в Україні, яка відображається в офіційній статистиці, щорічно зростає. Протягом 2015-2019 рр. загальні витрати на вищу освіту в реальному обчисленні знизилися майже на 50%, причому більшою мірою - з боку держави, що спричинило скорочення кількості як установ, так і викладачів вищої школи. На цьому тлі все ще спостерігається певне інерційне зростання частки висококваліфікованого персоналу. Така ситуація суперечить економічній теорії та практиці багатьох європейських країн, де у зв'язку з Четвертою промисловою революцією вельми актуальним визнано збільшення фінансування вищої освіти для вирішення проблеми дефіциту STEM-персоналу.Результати аналізу впливу фінансування вищої освіти на зростання ВВП у зарубіжних країнах свідчать про загальну тенденцію, згідно з якою більшим витратам на освіту відповідає вищий рівень кваліфікації людей і більші обсяги ВВП. Однак сильно вираженої залежності рівня кваліфікації населення від витрат на освіту та ВВП від рівня кваліфікації при міждержавних порівняннях не встановлено, що пояснюється історичними особливостями розвитку окремих економік, специфікою національних ринків праці тощо. Цей висновок підтверджується статистичним аналізом по окремих країнах-членах ЄС, у тому числі по тих країнах, які в минулому мали планову економіку (Польща, Естонія, Чехія, Словаччина, Латвія, Литва, Словенія). У багатьох із них виявлено сильні лінійні залежності рівня кваліфікації населення від витрат на вищу освіту та зростання ВВП від рівня кваліфікації персоналу.З урахуванням необхідності прискореного розвитку національної промисловості на інноваційній основі пропонується переглянути підходи до державного фінансування вищої освіти в Україні та стимулювання розвитку приватного фінансування, щоб уникнути незворотного погіршення якості людського капіталу.

В статье выполнены анализ и оценка зависимости повышения уровня квалификации населения от объема расходов на высшее образование в Украине и отдельных зарубежных странах, а также обосновано влияние высшего образования на экономический рост.Установлено, что в Украине доля населения с высшим образованием, отражаемая в официальной статистике, ежегодно растёт. При этом за 2015-2019 гг. общие расходы на высшее образование в реальном исчислении снизились почти на 50%, причём в большей степени - со стороны государства, что повлекло за собой сокращение количества как учреждений, так и преподавателей высшей школы. На этом фоне всё еще наблюдается определённый инерционный рост доли высококвалифицированного персонала. Такая ситуация явно противоречит экономической теории и практике многих европейских стран, где в связи с Четвёртой промышленной революцией весьма актуальным признано увеличение финансирования высшего образования для решения проблемы дефицита STEM-персонала.Результаты анализа влияния финансирования высшего образования на рост ВВП в ряде зарубежных стран показали общую тенденцию, при которой бóльшим расходам на образование соответствует более высокий уровень квалификации людей и бóльшие объемы ВВП. Однако сильно выраженной зависимости квалификации населения от расходов наобразование и ВВП от квалификации при межгосударственных сравнениях не установлено, что объясняется историческими особенностями развития отдельных экономик, спецификой национальных рынков труда и др. Этот вывод подтверждается статистическим анализом по отдельным странам-членам ЕС, в том числе имевших в прошлом плановую экономику (Польша, Эстония, Чехия, Словакия, Латвия, Литва, Словения). Во многих из них выявлены сильные линейные зависимости уровня квалификации населения от расходов на высшее образование и роста ВВП от уровня квалификации персонала.С учетом необходимости ускоренного развития национальной промышленности на инновационной основе предлагается пересмотреть подходы к государственному финансированию высшего образования в Украине и стимулированию развития частного финансирования во избежание необратимого ухудшения качества человеческого капитала.

The article analyzes and evaluates the dependence of population qualifications upgrading on the amount of higher education expenditure in Ukraine and certain foreign countries, and the impact of higher education on the economic growth is also grounded.It is determined that the share of the population with higher education in Ukraine which is reflected in official statistics is growing every year. At the same time, over the past 5 years (2015- 2019) the total cost on higher education in real terms were decreased by almost 50%, and to a greater extent it was made by the state, resulting in a reduction in the number of institutions and teachers of higher education. Against this background, a certain inertial increase in the share of highly qualified staff is still observed. This situation clearly contradicts the economic theory and practice of many European countries, where in connection with the Fourth Industrial Revolution the increase in financing of higher education in order to solve the problem of the shortage of STEM- specialists is recognized as highly relevant.The analysis results of the impact of higher education financing on GDP growth in a number of foreign countries showed that there is a general trend with the higher expenditure on education corresponds to higher population qualification and larger size of GDP. However, no strong dependence of the populations' skills upgrading on education expenditure and no strongdependence of GDP growth on the population qualification upgrading in interstate comparisons has been established which is explained by the historical features of the development of individual economies, the specifics of national labour markets, etc. This conclusion is also confirmed by statistical analysis of individual EU member states, including those that had a planned economy in the past (Poland, Estonia, Czech Republic, Slovakia, Latvia, Lithuania, Slovenia). In many of them strong linear relationships were found between the population qualification level and higher education expenditures, and between GDP growth and the population qualification level.On the basis of the analysis, taking into account the need for the accelerated development of national industry on an innovative basis, it is proposed to reconsider approaches to public financing of higher education in Ukraine and to stimulating the development of private financing in order to avoid irreversible deterioration in the quality of human capital.