«Зелені» ІКТ: потенціал і пріоритети для сталого розвитку: аналітичний огляд

Abstract

Цифровізація та екологізація виступають домінуючими глобальними трендами трансформації світової економіки, які значною мірою визначатимуть національну конкурентоспроможність у майбутньому. Використання енергозберігаючого та декарбонізаційного ефектів ІКТ набуває особливого значення в контексті їх упровадження у промисловості, яка має достатній потенціал для забезпечення глобальних якісних зрушень. Унаслідок цього постає питання визначення сумісності та взаємовпливу процесів цифровізації та сталого розвитку.Запропоновано розширити типологізацію впливів ІКТ на навколишнє середовище, а також викладено авторське бачення "зелених" ІКТ, що враховує їх системний ефект із позицій суспільства загалом і підприємства, кінцевих споживачів зокрема, а також інкорпорує концепції "озеленення ІКТ" та "озеленення за допомогою ІКТ". На основі узагальнення зарубіжного досвіду екологізації ІКТ-індустрії та забезпечення сталого розвитку шляхом використання ІКТ у промисловості визначено потенційно перспективні сфери економічної діяльності для впровадження заходів щодо декарбонізації за рахунок ІКТ (будівельна, транспортна, енергетична і виробнича) та найбільш ефективні групи "зелених" смарт-технологій (смарт-енергомережі, смарт-будівлі, смарт-логістика, дематеріалізація тощо).Встановлено, що визнаними лідерами у сфері впровадження ІКТ в Україні є такі види діяльності, як переробна промисловість та оптова і роздрібна торгівля, ремонт автотранспортних засобів, на які припадає половина попиту на ІКТ-продукти та послуги. Найбільш поширеними напрямами використання ІКТ є традиційні та маловитратні: користування електронною поштою, здійснення банківських операцій, моніторинг ринку товарів та послуг, обмін інформацією з органами державної влади. Більш прогресивні цифрові технології (електронна комерція, 3D-друк, аналіз "великих даних" та ін.), що потребують додаткового інвестування в розвиток інтелектуального капіталу, є менш розповсюдженими.У результаті аналізу техногенного навантаження на довкілля встановлено такі позитивні тенденції: зростання масштабів використання "зеленої" енергії від відновлюваних джерел, скорочення енергоємності ВВП, дотримання допустимого рівня емісії парникових газів (порівняно із встановленими квотами та міжнародними зобов’язаннями України). Уже розроблено законодавчі ініціативи щодо формування екологічно лояльного інституціонального середовища у сфері поводження з відходами електричного й електронного обладнання. Однак масштаби позитивних якісних перетворень залишаються недостатніми для зміни статусу енергетичного сектору України з "вуглецевомісткого" на "екологічно чистий" (сталий). Скорочення емісії парникових газів зумовлене соціально-економічною кризою та не має підтверджених зв’язків із поширенням "зелених" ІКТ, прогрес щодо реалізації Національної стратегії управління відходами в Україні до 2030 року є недостатнім, поточний стан існуючої інформаційної бази щодо поводження з електронними відходами залишається незадовільним. Вирішення цих проблем потребує більш чіткого нормативно-правового та організаційного забезпечення у сфері ІКТ та сталого розвитку в комплексі з прискоренням розвитку національної смарт- промисловості.

Цифровизация и экологизация выступают доминирующими глобальными трендами трансформации мировой экономики, которые в значительной степени будут определять национальную конкурентоспособность в будущем. Использование энергосберегающего и декарбонизационного эффектов ИКТ приобретает особое значение в контексте их внедрения в промышленности, которая обладает достаточным потенциалом для обеспечения глобальных качественных сдвигов. Вследствие этого возникает вопрос определения совместимости и взаимовлияния процессов цифровизации и устойчивого развития.Предложено расширить типологизацию воздействий ИКТ на окружающую среду, а также изложено авторское видение "зеленых" ИКТ, которое учитывает их системный эффект с позиций общества в целом и предприятия, конечных потребителей в частности, а также инкорпорирует концепции "озеленения ИКТ" и "озеленения с помощью ИКТ". На основе обобщения зарубежного опыта экологизации ИКТ-индустрии и обеспечения устойчивого развития путем использования ИКТ в промышленности определены потенциально перспективные сферы экономической деятельности для внедрения мер по декарбонизации за счет ИКТ (строительная, транспортная, энергетическая и производственная) и наиболее эффективные группы "зеленых" смарт-технологий (смарт-энергосети, смарт-здания, смарт-логистика, дематериализация и т. п.).Установлено, что признанными лидерами в сфере внедрения ИКТ в Украине являются такие виды деятельности, как обрабатывающая промышленность и оптовая и розничная торговля, ремонт автотранспортных средств, на которые приходится половина спроса на ИКТ-продукты и услуги. Однако наиболее распространенными направлениями использования ИКТ являются традиционные и малозатратные: пользование электронной почтой, осуществление банковских операций, мониторинг рынка товаров и услуг, обмен информацией с органами государственной власти. Более прогрессивные цифровыетехнологии (электронная коммерция, 3D-печать, анализ "больших данных" и др.), требующие дополнительного инвестирования в развитие интеллектуального капитала, менее распространены.В результате анализа техногенной нагрузки на окружающую среду установлены следующе позитивные тенденции: рост масштабов использования "зеленой" энергии от возобновляемых источников, сокращение энергоемкости ВВП, соблюдение допустимого уровня эмиссии парниковых газов (по сравнению с установленными квотами и международными обязательствами Украины. Уже разработаны законодательные инициативы по формированию экологически лояльной институциональной среды в сфере обращения с отходами электрического и электронного оборудования. Однако масштабы положительных качественных преобразований остаются недостаточными для изменения статуса энергетического сектора Украины с "углеродоемкого" на "экологически чистый" (устойчивый). Сокращение эмиссии парниковых газов обусловлено социально-экономическим кризисом и не имеет подтвержденных связей с распространением "зеленых" ИКТ, прогресс относительно реализации Национальной стратегии управления отходами в Украине до 2030 года является недостаточным, текущее состояние существующей информационной базы по обращению с электронными отходами остается неудовлетворительным. Решение этих проблем требует более четкого нормативно-правового и организационного обеспечения в сфере ИКТ и устойчивого развития в комплексе с ускорением развития национальной смарт-промышленности.

Digitalization and greening are the dominant global trends in the transformation of the world economy, which would largely define national competitiveness in the future. The use of energy-saving and decarbonizing effects from the introduction of ICTs is particularly important in the context of their implementation in industry, which has sufficient potential to ensure global qualitative changes. This raises the question of defining the compatibility and mutual influence of digitalization and sustainable development processes.Therefore, the paper proposes to expand the typology of ICTs impacts on the environment, as well as authors’ vision of "green" ICTs, which takes into account their systemic effect from theperspective of society as a whole, individual enterprises and end users, and, at the same time, incorporates concepts of "greening of ICT" and "greening by ICT". Based on the generalization of foreign experience in greening the ICT industry and ensuring sustainable development through the use of ICTs in industry, we have identified potentially promising areas of economic activity for implementing decarbonization measures through ICTs (construction, transport, energy and production), as well as the most effective groups of "green" smart technologies (smart energy networks, smart buildings, smart logistics, dematerialization, etc.).It is established that the recognized leaders in the field of ICT implementation in Ukraine are such economic activities as "manufacturing industry" and "wholesale and retail trade, repair of motor vehicles", which account for half of the demand for ICT products and services. However, the most common areas of ICTs’ use are traditional and low-cost: the use of e-mail, banking operations, monitoring of the market of goods and services, exchange of information with public authorities. More advanced digital technologies - e-Commerce, 3D printing, big data analysis, etc., which require additional investments in the development of intellectual capital, are less common. Analysis of anthropogenic burden on the environment has allowed us to establish some positive trends - increased use of "green" energy from renewable sources, reduction of energy intensity, compliance with the permissible level of greenhouse gas emissions (compared to the established quotas and international obligations of Ukraine). Legislative initiatives, directed on creation of an environment friendly institutional framework in the field of waste management of electrical and electronic equipment, have been developed. However, the scale of positive qualitative changes remains insufficient to change the status of Ukrainian energy sector from carbon-intensive to "environment friendly" (sustainable). The reduction of greenhouse gas emissions is due to the socio-economic crisis and has no confirmed links with the spread of "green" ICTs, progress in the implementation of the "National waste management strategy in Ukraine until 2030" is insufficient, and the current state of the existing information base on e-waste management remains unsatisfactory. Solving these problems requires a clearer legal framework and organizational support in the field of ICTs and sustainable development, combined with the acceleration of the development of the national smart industry.