Наукова електронна бібліотека
періодичних видань НАН України

Задзеркалля в романі "Розпізнавання образів" Вільяма Гібсона

Репозиторій DSpace/Manakin

Показати простий запис статті

dc.contributor.author Бовсунівська, Т.В.
dc.date.accessioned 2020-09-17T16:41:17Z
dc.date.available 2020-09-17T16:41:17Z
dc.date.issued 2019
dc.identifier.citation Задзеркалля в романі "Розпізнавання образів" Вільяма Гібсона / Т.В. Бовсунівська // Слово і Час. — 2019. — № 12. — С. 50-57. — Бібліогр.: 16 назв. — укp. uk_UA
dc.identifier.issn 0236-1477
dc.identifier.other DOI:10.33608/0236-1477.2019.12.50-57
dc.identifier.uri http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/171286
dc.description.abstract У статті йдеться про поетику роману, основаного на принципах літературного кіберпанку. Вільям Гібсон, засновник кіберпанку як жанру, у романі “Розпізнавання образів” використав образ задзеркалля з книги Льюїса Керролла “Аліса в задзеркаллі” як лейтмотив, ремінісцентно згорнений та оприявлений тільки у свідомості головної героїні Кейс Поллард. Проаналізовано семантику лейтмотиву задзеркалля та його функціональність у романі, а також відповідність щодо принципів трансреалізму й постгуманізму. Ідеться про “поетику гормонів” замість “поетики почуттів”. Стани головної героїні пояснюються не вчинками чи періодом доби, а гормональним розладом; наукова обізнаність уплітається в метафоричність, і художній стиль В. Гібсона стає незворотно кіберпанковим. uk_UA
dc.description.abstract The paper deals with the poetics of the novel, based on the principles of literary cyberpunk. William Gibson, the founder of cyberpunk as a genre, in the novel “Pattern Recognition” used the lookingglass image of Lewis Carroll’s book “Through The Looking-Glass And What Alice Found There” as a leitmotif, reminiscently curved and shown only in the mind of the main character Case Pollard. The paper analyzes the semantics of the leitmotif of looking-glass and its functionality in the novel, as well as the conformity with the principles of transrealism and posthumanism. The state of the main character is not explained by some acts or periods of the day, but by hormonal disorder; the scientific awareness is intertwined with the metaphoric field. Thus William Gibson’s artistic style acquires obvious features of cyberpunk. If Alice was just a weird kid who invented the world of fairy-tale creatures, Gibson’s character Case lives in a transreal world, full of various man-made modifications of space and humans. The modern Case-Alice does not invent anything, because the fairy-tale situation of her life is already embedded in the nature of civilizational development. Case as a heroine of the novel fully complies with the requirements of transrealism: she is not ‘normal’, she has a diagnosis and medical history. Тhe ‘F: F: F’ program (fragments) is created by an autistic Russian girl. The neurotic characters that Case meets are atypical, all in their own way. That is why the world around modern Alice, who is Case at the same time, is distorted by the abnormality, which is not hidden by the heroes. The cyberspace of modern human existence transforms all the sores of society into customary artificial symbols of degradation – posthumanistic codes. uk_UA
dc.language.iso uk uk_UA
dc.publisher Інститут літератури ім. Т.Г. Шевченка НАН України uk_UA
dc.relation.ispartof Слово і Час
dc.subject Зарубіжна література uk_UA
dc.title Задзеркалля в романі "Розпізнавання образів" Вільяма Гібсона uk_UA
dc.title.alternative Looking-Glass Space in “Pattern Recognition” by William Gibson uk_UA
dc.type Article uk_UA
dc.status published earlier uk_UA
dc.identifier.udc 821.111.(73)Гібсон


Файли у цій статті

Ця стаття з'являється у наступних колекціях

Показати простий запис статті

Пошук


Розширений пошук

Перегляд

Мій обліковий запис