Лисичанский идол: бог сиятельного неба или хтоническое чудовище? (Из опыта реконструкции религиозных верований древних обществ)

Abstract

Рассматривается семантика изображений на Лисичанской стеле и обосновывается их принадлежность к хтонической символике, восходящей к космогоническому мифу о сотворении земли. Устанавливается связь мифологического персонажа, воплощенного в Лисичанской стеле, с землей и нижним миром, миром мертвых. Высказывается предположение о совмещении им функций бога земли и бога смерти.

Розглядається семантика Лисичанської стели. Ядром символіки стели є зображення рук, зігнутих в ліктях під прямим кутом, у яких відсутні кисті. За аналогією з малюнком атакуючої змії на посудині з Полянок, хвіст якої підігнутий під прямим кутом до тіла, пропонується вважати руки Лисичанської стели символом двох атакуючих змій. Він сходить до міфу про створення землі, коли дві змії-деміурга достають зі дна первинного океану грудку землі і сприяють її подальшому зростанню.

Semantics of the Lysychansk stele are examined. Depiction of arms without hands, bent at elbows at the right angle, represents the core of the stele’s symbols. Similar image of a charging snake with the tail bent toward the body at the right angle, depicted on the vessel from Polianky. It is proposed to consider the arms on the Lysychansk stele as symbol of two charging snakes. It traces its origins to the myth of the Earth’s creation, according to which two demiurge snakes take a chunk of soil from the bottom of the primary ocean and help it grow.