Мета розвідки – дослідити процес розробки шкільних навчальних програм з
географії для народних шкіл Харкова часів нацистської окупації. Методологічно
робота побудована на засадах ретроспективного підходу в поєднанні з принципом історизму.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше у вітчизняній історичній науці
проаналізовано специфіку тем та методичних настанов з географії у харківських школах за часів німецької окупації.
Висновки. У роки нацистського панування в окупованому Харкові географії
(поряд з іншими суспільствознавчими предметами середньої школи) приділялася
особлива увага. Адже саме ця дисципліна не просто інформувала молодь про навколишні народи та країни, а й закладала підвалини національної самосвідомості, зв'язуючи Україну з європейською цивілізацією. Попри декларативний характер,
створена Костем Дубняком етнополітична навчальна парадигма з географії базувалася на науковій концепції відомого українського вченого Степана Рудницького. Під час структурування шкільних програм з географії, так само як і з інших
предметів, упорядники відштовхувалися від загальнонімецьких стандартів, що
європеїзувало та германізувало навчальні дисципліни нової української школи. У
процесі вивчення географії вчителі мали формувати просторову уяву учнів в умовах геополітичних реалій тих часів. На думку авторів статті, антирадянські та германофільські тенденції в поєднанні з елементами українського патріотизму
мали становити навчально-методичний комплекс засвоєння географічних знань
молодим поколінням, що мало жити на теренах Третього Рейху. Таке науково-теоретичне поєднання географічної науки з політикою мало сприяти поступовій трансформації світогляду школярів, закладати підвалини нової системи цінностей на тлі видозміни політичної самосвідомості юних українців.
The purpose of the study is the process of developing school curricula in geography
for public schools in Kharkiv, during the Nazi occupation. Methodologically, the work
is based on a retrospective approach and a combination of the principle of historicism,
the use of which allowed to make this study as objective as possible. The scientific
novelty lies in the fact that for the first time in the domestic historical science the
specifics of topics and methodological guidelines on the geography of Kharkiv schools
during the German occupation were analyzed.
Conclusions. During the years of Nazi rule in occupied Kharkiv, special attention
was paid to geography (along with other social sciences in high school). After all, this
discipline not only informed young people about the surrounding nations and countries,
but also laid the foundations of national self-consciousness by connecting Ukraine with
European civilization. Despite the declarative nature, the ethnopolitical educational
paradigm in geography created by Kost Dubnyak was based on the scientific concept
of the famous Ukrainian scientist Stepan Rudnytsky.
In structuring school curricula in geography, as well as in other subjects, the
compilers started from the general German standards, which Europeanized and
Germanized the disciplines of the new Ukrainian school. In the process of studying
geography, teachers had to form the spatial imagination of students in the existing
geopolitical realities of those times. According to the authors of the article, anti-Soviet
and germanophile tendencies, in combination with elements of Ukrainian patriotism,
were to constitute an educational and methodological complex for the acquisition of
geographical knowledge by the younger generation, who were to live in the Third Reich.
Such a scientific and theoretical combination of geographical science was to
contribute to the gradual transformation of the worldview of schoolchildren, laying
the foundations of a new system of values, against the background of changes in the
political identity of young Ukrainians.
