Закриття Троїцького жіночого монастиря у м. Чернігові на початку 1960-х років

Abstract

Метою статті є висвітлення питання закриття Троїцького жіночого монастиря у м. Чернігові радянською владою та показ основних методів та вжитих владними структурами заходів, що пришвидшили процес самоліквідації монастиря. Методи дослідження добиралися відповідно до мети та опиралися на принцип історизму. Представлені вони загальнонауковим методом аналізу та спеціально науковим історико-генетичним методом. Наукова новизна. Введення до наукового обігу інформації про історію Троїцького жіночого монастиря початку 60-х р. XX ст. у Чернігові і, зокрема, про його закриття на основі архівних джерел, доповідних записок, рапортів та актів ревізій. Висновки. Результатом проведених перевірок та заходів антирелігійної агітації, що сприяли закриттю монастиря, стало рішення № 462 Чернігівської міської ради від 31 серпня 1962 р., де було вказано, що черниці добровільно покинули монастир, та наголошувалось на тому, що за 18 останніх місяців із монастиря пішли 146 монашок, а тому відбувся саморозпуск Троїцької жіночої обителі у Чернігові. Церковна служба у Троїцькому соборі, Введенській та Іллінській церквах не велась з 7 вересня 1962 р., оскільки обслуговуючого персоналу вже не було (пономарів, хористів, прибиральниць). Тому виконкомом Чернігівської міської ради було ухвалено рішення передати всі житлові приміщення колишнього монастиря під гуртожиток для студентів Київського технологічного інституту, а приміщення храмів − під архівосховища. Від церковного майна храми будуть звільнені 14 вересня 1962 р. Отже, як бачимо, місцева влада Чернігова визначила чіткий вектор на закриття Троїцького жіночого монастиря, здійснивши перевірки технічного та санітарного стану монастирських споруд, ретельно вивчивши його фінансову сторону та окремо провівши антирелігійну та атеїстичну пропаганди. Тому задіяні методи та заходи виявилися ефективними щодо закриття Троїцького жіночого монастиря у Чернігові.

The purpose of the article is to cover the issue of closing of the Trinity women’s Monastery in Chernihiv by soviet power. Research methods were selected in accordance with the purpose and based on the principle of historicism. They are represented by the general scientific method of analysis and the special scientific historical-genetic method. Scientific novelty. Introduction to the scientific circulation of information about the history of the Trinity Monastery in the early 60s of XX century. in Chernihiv and, in particular, on its closure on the basis of archival sources, reports, reports and audit reports. Conclusions. The inspections and anti-religious agitation measures that contributed to the closure of the monastery resulted in the decision of № 462 of the Chernihiv City Council of August 31, 1962, stating that the nuns had left the monastery voluntarily and emphasizing that they had left the monastery in the last 18 months. 146 nuns, and therefore the self-dissolution of the Trinity Monastery in Chernihiv took place. Church service in Trinity Cathedral, Vvedenskaya and Ilyinskaya churches has not been conducted since September 7, 1962, as there were no more service personnel (ponomars, choristers, cleaners). Therefore, the executive committee of the Chernihiv City Council decided to transfer all the living quarters of the former monastery to a dormitory for students of the Kyiv Technological Institute, and the premises of the temples – to the archives. The churches will be liberated from the church property on September 14, 1962. Thus, as we can see, the local authorities of Chernihiv determined a clear vector for the closure of the Trinity Monastery, inspecting the technical and sanitary condition of the monastery buildings, carefully studying its financial side and conducting anti-religious and atheist propaganda. Therefore, the methods and measures used proved to be effective in closing the Trinity Monastery in Chernihiv.