Сравнительное исследование индивидуальной плодовитости партеногенетического A. trapezoides и амфимиктического A. caliginosa дождевых червей проведено в лабораторных условиях. Установлено, что апомиктический вид имеет более высокий репродуктивный потенциал, чем амфимиктический. Это проявляется
как в большем количестве производимых коконов, так и числе выживших ювенильных особей. Очевидно, что
несмотря на отсутствие мейоза эффективность овогенеза у триплоидного A. trapezoides оказывается
выше, чем у диплоидного A. caliginosa. В конечном счете это доказывает, что редукционное деление не всегда
является самым эффективным способом производства гамет у животных, а амфимиксис — самой результативной формой размножения. Высокий репродуктивный потенциал партеногенетических червей в сочетании с однополой структурой поселений и экологической пластичностью, очевидно, и обеспечивают им широкое распространение, причем в места и регионы, исторически для них не очень благоприятные.
Порівняльне дослідження індивідуальної плодючості партеногенетичного A. trapezoides і амфіміктичного
A. caliginosa дощових червів проведено в лабораторних умовах. Встановлено, що апоміктичний вид має
більш високий репродуктивний потенціал, ніж амфіміктичний. Це виявляється як у більшій кількості вироблених коконів, так і ювенільних особин, що вижили. Очевидно, що незважаючи на відсутність мейозу
ефективність овогенезу у триплоїдного виду A. trapezoides вища, ніж у диплоїдного A. caliginosa. У кінцевому підсумку це означає, що мейоз не завжди є найефективнішим способом виробництва гамет у тварин,
а амфіміксис — найрезультативнішою формою розмноження. Високий репродуктивний потенціал партеногенетичних червів у поєднанні з одностатевою структурою поселень та екологічною пластичністю, імовірно, і забезпечують їм широке поширення, причому в місця і регіони, що історично для них є не дуже сприятливими.
A comparative study of the individual fecundity of parthenogenetic A. trapezoides and amphimictic A. caliginosa
earthworms is carried out under laboratory conditions. It has been established that the apomictic species
has a higher reproductive potential than the amphimictic one. This is manifested both in the greater number
of cocoons produced and in the number of surviving juvenile individuals. Obviously, despite the absence of
meiosis, the efficiency of ovogenesis in triploid A. trapezoides is higher than in diploid A. caliginosa. Ultimately,
this proves that meiosis is not always the most effective way to produce gametes in animals, and amphimixis is
the most effective form of reproduction. The high reproductive potential of parthenogenetic worms, combined
with the allfemale
structure of the populations and the ecological plasticity obviously provide them with a
wide distribution, even in places and regions that are not very favorable historically.