У статті проаналізовано особливості функціонування органів самоврядування Станіслава у другій
половині ХІХ ст. Охарактеризовано закони 1862 р. та 1866 р., які сприяли процесу формування виборних
органів самоврядування в Австрійській імперії. Після адміністративно-територіальної реформи 1867 р.
Станіслав отримав статус повітового центру. Тоді ж, за новим законодавством обрано «першого незалежного» бургомістра.
На вказаний період перебування Станіслава у складі Австро-Угорщини припадає розквіт міського
архітектурного стилю.У 1862 р. відбулося урочисте святкування 200-річчя від дня заснування міста.
1866 р. було відкрито залізницю Львів-Чернівці, тоді ж запрацювала паровозоремонтна майстерня та
залізничний вокзал. Активно побудувалися інші заводи та фабрики.
На той час муніципальна влада, відповідно до законодавства, була незалежна від повітової адміністрації на відомчій території якого знаходилося місто, і мала більше автономії, ніж сільські громади
чи інші населені пункти. Муніципалітет очолював бургомістр, призначуваний імператором за поданням
міської ради Станіслава. Із 1868 р. вона складалася із тридцяти шести членів, які здійснювали контроль
над діяльністю магістрату. Констатовано, що Статут 1868 р. суттєво розширив права міського самоврядування Станіслава. Окрему увагу зосереджено на функціональних обов'язках міської ради і магістрату. Підкреслено, що вони мали розпорядчо-наглядові та адміністративно-виконавчі функції відповідно. Натомість крайова влада наглядала за тим, щоб органи самоврядування не перевищували
повноважень і не порушували чинного законодавства.
In the article it has been analyzed the specifics of the functioning of self-government bodies in the second
half of XIX century.The laws of 1862 and 1866 contributed to the formation of elected self-governing bodies in
the Austrian Empire. After the administrative-territorial reform of 1867, Stanislaviv became a county center.
Under the new legislation, the «first independent» Burgomaster was elected.
The period when Stanyslaviv was part of Austro-Hungarian Empire was marked by a flourishing in city
architectural style. In 1862 the first recorded city celebration took place to commemorate the 200th Anniversary
of the foundation of the city. On 1866 the city was connected to a railway network Lviv-Chernivtsi, while the
locomotive-repair shop was opened along with the train terminal. At around that time series of plants and
factories were built.
The urban municipality were town which for their local government were independent of the counties in
which they were situated, and have, therefore, a larger amount of municipal autonomy than the communes or
the other towns. The administration of the municipalities is carried on by a Burgomaster appointed by the king,
aided by a City council. Since 1868 municipality of the Stanislaviv had a council of thirty-six members to exercise
control over its Municipality.It was indicated that the Statute in 1868 significantly expanded the rights
of Stanislaviv urban self-government. Particular attention has been focused on functional responsibilities of
public council and magistrate. They had the regulatory with supervisory and administrative executive functions
respectively. In return the regional authorities have supervised that the bodies of self-government have not
exceeded powers and has not violated the law.