Османская огнестрельная артиллерия 1475 г. на Мангупе: историко-археологический обзор

Abstract

В статье рассматриваются находки, связанные с применением османами огнестрельной артиллерии во время осады Мангупа в 1475 г. Была изучена специфика применения пушек в условиях горной местности против мощных оборонительных сооружений, проанализированы ареалы находок боеприпасов и их археологический контекст. Выделены три группы и шесть подгрупп находок ядер из гранита, диабаза, габбро-диабаза, мрамора. Сделан вывод, что боеприпасы к огнестрельной артиллерии имеют высокую значимость для реконструкции событий, связанных с турецкой военной кампанией в Крыму в 1475 г.

У статті розглядаються знахідки, пов’язані із застосуванням османами вогнепальної артилерії під час облоги Мангупа в 1475 р. Було вивчено специфіку застосування гармат в умовах гірської місцевості проти потужних оборонних споруд, проаналізовані ареали знахідок боєприпасів та їхній археологічний контекст. Виділено три групи і шість підгруп знахідок ядер із граніту, діабазу, габбро-діабазу, мармуру. Зроблено висновок, що боєприпаси до вогнепальної артилерії мають високу значущість для реконструкції подій, пов’язаних з турецькою військовою кампанією в Криму в 1475 р.

In the article finds connected with the use of firing artillery during the siege of Mangup in 1475 by the Turks-Osmans are considered. Specifics of using cannons in the conditions of mountainous area against powerful defense construction were studied; areas of spreading finds of ammunition, archaeological context were analyzed. Three groups and six sub-groups of finds of cannonballs made of granite, diabase, gabbro-diabase, and marble. The author came to the conclusion that ammunition for firing artillery is of great importance for reconstruction of events connected with Turkish military campaign in Crimea in 1475.