Коли ми чуємо, як хтось каже “Норвегія”, то в уяві одразу постають картини ідеального світу: казкові будиночки, яскраво зелена трава, мальовнича природа, неймовірні фіорди і заможні та щасливі люди. Загалом усе вищеперераховане має місце в традиційній Норвегії. Це північно-західне королівство є, мабуть, єдиною у своєму роді державою, у якій економічні та політичні реформи ідеально поєдналися з суспільними змінами й еволюційними ступенями громадського суспільства, даючи на виході те, що сьогодні ми називаємо “модель ідеального соціалізму”.
Когда мы слышим, как кто-то говорит “Норвегия”, то в воображении сразу же возникают картины идеального мира: сказочные домики, ярко зеленая трава, живописная природа, невероятные фьорды и состоятельные и счастливые люди. В целом, все вышеперечисленное имеет место быть в традиционной Норвегии. Это северо-западное королевство является, пожалуй, единственной в своем роде страной, в которой экономические и политические реформы идеально сочетаются с общественными изменениями и эволюционными ступенями гражданского общества, давая на выходе то, что сегодня мы называем “моделью идеального социализма”.
When we hear someone say “Norway”, in the imagination immediately emerges pictures of the ideal world: fairytale houses, bright green grass, picturesque nature, incredible fjords and wealthy and happy people. All in all, the above is the case in traditional Norway. This northwestern kingdom is perhaps the only state of its kind in which economic and political reforms are perfectly combined with social change and the evolutionary stages of civil society, giving what we now call the “ideal of socialism” model.