Ідентифікація рівня енергетичної безпеки України з позицій сталого розвитку

Abstract

У статті наведено результати дослідження підходів до визначення рівня енергетичної безпеки держави в контексті економічно-енергетичних характеристик і можливості забезпечення потреб в енергетичних ресурсах власними енергоносіями та захищеним імпортом. Цей рівень, у свою чергу, залежить від ефективності використання й екологічної придатності первинних енергетичних ресурсів, наявності власних енергоносіїв і безпечності їх імпорту. Енергетична безпека розглядається як складова екологічної безпеки в системі сталого розвитку України.Запропоновано перелік економічно-енергетичних і ресурсних індикаторів енергетичної безпеки з урахуванням тіньового енергоспоживання, без якого оцінки безпеки будуть неадекватними. Для всіх індикаторів визначено межі безпечного існування - вектора порогових значень: верхнє та нижнє оптимальні ("гомеостатичне плато"), порогові та критичні (для глибших досліджень). Як критерій досягнення рівня сталого розвитку запропоновано середнє значення "гомеостатичного плато", у межах якого існує від’ємний зворотний зв'язок та найкращі умови функціонування системи з точки зору стійкості. Порогові значення визначено з урахуванням досвіду розвинутих країн із використанням методу t-критерію шляхом побудови функцій щільності ймовірності, обчислення статистичних характеристик (математичного очікування, середньоквадратичного відхилення та коефіцієнта асиметрії). Виокремлено характерні типи розподілу (нормальний, логнормальний, експоненціальний), для яких запропоновано формалізоване визначення вектора порогових значень.Здійснено ідентифікацію рівня енергетичної безпеки за сучасною методологією інтегрального оцінювання, що передбачає порівняння інтегральних індексів з інтегральними пороговими значеннями та визначення найвпливовіших загроз. Для інтегральної згортки застосовано мультиплікативну форму інтегрального індексу, модифікований метод нормування з визначенням динамічних вагових коефіцієнтів за комбінацією методів "головних компонент" та "ковзної матриці". Визначено головні загрози за віддаленістю інтегральних індексів й індикаторів від точки сталого розвитку, а також вагомість їх впливу на рівень енергетичної безпеки через визначення коефіцієнтів еластичності.Запропонований підхід є універсальним та може бути використаний для різних країн, регіонів, видів економічної діяльності або підприємств для ідентифікації рівня безпеки з метою подальшої розробки науково обґрунтованих сценаріїв сталого розвитку на середньо- та довгострокову перспективу з використанням методів адаптивного регулювання з теорії управління.

В статье представлены результаты исследования методических подходов к определению уровня энергетической безопасности государства в контексте экономико-энергетических характеристик и возможности обеспечения потребностей в энергетических ресурсах собственными энергоносителями и защищённым импортом. Этот уровень, в свою очередь, зависит от эффективности использования и экологической пригодности первичных энергетических ресурсов, наличия собственных энергоносителей и безопасности их импорта. Энергетическая безопасность рассматривается как составляющая экологической безопасности в системе устойчивого развития Украины.Предложен перечень экономико-энергетических и ресурсных индикаторов энергетической безопасности с учётом теневого энергопотребления, без которого оценки безопасности будут неадекватными. Для всех индикаторов приведено определение границ безопасного существования - вектора пороговых значений: верхнее и нижнее оптимальные ("гомеостатического плато"), пороговые и критические (для более глубоких исследований). В качестве критерия достижения уровня устойчивого развития предложено среднее значение "гомеостатического плато", в рамках которого существует отрицательная обратная связь и наилучшие условия функционирования системы с точки зрения устойчивости. Пороговые значения определены с учётом опыта развитых стран по методуt-критерия путём построения функций плотности вероятности, вычисления статистических характеристик (математического ожидания, среднеквадратического отклонения и коэффициента асимметрии). Из всего многообразия индикаторов выделены характерные типы распределения (нормальный, логнормальный, экспоненциальный), для которых предложено формализованное определение вектора пороговых значений.Выполнена идентификация уровня энергетической безопасности с использованием современной методологии интегральной оценки, которая предполагает сравнение интегральных индексов с интегральными пороговыми значениями и определение наиболее влиятельных угроз. Для интегральной свёртки применена мультипликативная форма интегрального индекса, модифицированный метод нормировки с определением динамических весовых коэффициентом комбинацией методов "главных компонент" и "скользящей матрицы". Определены главные угрозы по удалённости интегральных индексов и индикаторов от точки устойчивого развития, а также значимость их влияния на уровень энергетической безопасности путём определения коэффициентов эластичности.Предложенный подход является универсальным и может быть использован для различных стран, регионов, видов экономической деятельности или предприятия для идентификации уровня безопасности с целью дальнейшей разработки научно обоснованных сценариев устойчивого развития на средне- и долгосрочную перспективу с использованием методов адаптивного регулирования из теории управления.

A study was conducted of approaches for defining the level of energy security at the national level in the context of economic and energy characteristics and the possibility of fulfilling energy needs of Ukrainian own energy sources and protected imports. This, in turn, depends on the efficiency of use and environmental suitability of primary energy resources, the availability of own energy carriers and the safety of their import. Energy security is considered as a component of environmental security in the system of sustainable development of Ukraine.A draft of economic, energy and resource indicators of energy security is proposed taking into account shadow energy consumption, without which safety assessments will be inadequate. For all indicators boundaries of safe existence were presented - the vector of threshold values: the upper and lower optimal ("homeostatic plateau"), threshold and critical (for deeper studies). As a criterion for achieving the level of sustainable development, the average value of the "homeostatic plateau" is proposed, within which there is a negative feedback and the best conditions for the functioning of the system from the point of view of stability. Threshold values are determined taking into account the experience of economically developed countries by the “t-criterion” method by constructing probability density functions, calculating statistical characteristics(mathematical expectation, standard deviation and asymmetry coefficient). In doing so it become possible to single out characteristic types of distribution (normal, lognormal, exponential) from the entire variety of indicators, for which a formalized definition of the vector of threshold values is proposed.The level of energy security has been identified according to the modern methodology of integrated assessment, which involves comparing integrated indices with integrated threshold values and identifying the most influential threats. For integral convolution, the multiplicative form of the integral index is used, a modified normalization method with the determination of dynamic weighting coefficients by a combination of methods of "principal components" and "moving matrix". The main threats are identified by the remoteness of integral indices and indicators from the point of sustainable development, as well as the significance of their influence on the level of energy security by defining elasticity coefficients.The proposed approach is universal and can be used for different countries, regions, types of economic activity or enterprises to identify the level of security in order to further develop scientifically based scenarios of sustainable development for the medium and long run, using adaptive regulation methods from management theory.