The paper deals with the peculiarities of distribution of the field vole (M. agrestis) and the northern birch mouse (S. betulina) in the region of the Ukrainian Carpathians, which are the southern range edge of these species. The present review is based on results obtained by analysis of records and sightings of these species and over 220 collection samples have been examined from leading zoological museums of Ukraine. It has been revealed that the range of the field vole on the northern megaslope of the Ukrainian Carpathians (i.e. Ciscarpathia [=Prykarpattia] and, partly, Bukovina) is practically continuous up to the krummholz and subalpine zones where the species has the highest abundance. Its distribution extends further to the southern megaslope down to the zone of deciduous forests, but the species does not penetrate the adjacent plains. On the contrary, records and sightings of the northern birch mouse are associated with highland biotopes (subalpine meadows and krummholz) of central massifs, foremost of Chornohora and Gorgany, and partly of the Skole Beskids. Moreover, the spatial distribution of records of S. betulina is similar to insular at the southern edge of its geographical range.
У праці розглянуто особливості поширення полівки темної (M. agrestis) та мишівки лісової (S. betulina) в регіоні Українських Карпат, що є південним краєм їхнього ареалу. В основі цього огляду покладено результати аналізу знахідок та спостережень цих видів, розглянуто понад 220 їх зразків із провідних зоологічних музеїв України. Виявлено, що на північному макросхилі Українських Карпат (з боку Прикарпаття та частково Буковини) ареал полівки темної практично неперервний і досягає високогір’я, де її чисельність найвища, а також поширюється далі на південний макросхил, до поясу широколистяних лісів, і не проникає на рівнини. Натомість, знахідки та спостереження мишівки лісової пов’язані з високогірними біотопами (субальпійські луки та криволісся) центральних гірських хребтів, насамперед Чорногори та Ґорґан, частково й Східних Бескид. Крім того, просторовий розподіл знахідок S. betulina нагадує острівне поширення цього виду на південному краї його ареалу.