Проблема становлення особистості в оповіданнях Г. Квітки “Умные дети”, “Одолжение от нищего”

Abstract

У статті вивчається погляд на проблему формування дитячої особистості у прозі відомого письменника Г. Квітки. Враховано просвітницький світогляд автора та його переконання у визначальній ролі «виховання почуттів» майбутнього громадянина. У системі авторських поглядів особливу увагу приділено утвердженню ідеї добротворення. При цьому письменник наголошує на ролі власного досвіду дитини у процесі набуття й осмислення соціальних зв’язків. Формування особистісних рис героїв оповідань Г. Квітки проходить шляхом відкриття «себе» в «іншому» під час соціальних контактів.

В статье изучается взгляд на проблему формирования детской личности в прозе известного писателя Г. Квитки. Учтено просветительское мировоззрение автора и его убеждение в определяющей роли «воспитания чувств» будущего гражданина. В системе авторских взглядов особенное внимание уделено утверждению идеи благотворительности. При этом писатель выделяет роль собственного опыта ребенка в процессе приобретения и осмысления социальных связей. Формирование личностных черт героев рассказов Г. Квитки происходит путем открытия «себя» в «другом» в ходе социальных контактов.

In the article a look on the problem of forming of child's personality in prose of the known writer G. Kvitka is studied. The elucidative world view of author and his persuasion in the determining role of «education of senses» of future citizen is taken into account. In the system of author looks the special attention is spared to claim of idea of charity. Thus a writer selects the role of own experience of child in the process of acquisition and comprehension of social communications. Forming of personality lines of heros of stories G. Kvitka takes place by opening of «itself» in «other» during the social contacts.