Теоретико-методологічні підходи до визначення змісту і структури людського потенціалу території

Abstract

У статті визначено необхідність теоретико-методологічного обґрунтування засад визначення та розкриття головних складових змісту людського потенціалу території. Доведено, що подальший розвиток людства залучає до суспільного виробництва і реалізує все нові якості людини, що знаходить віддзеркалення в економічній науці. Визначено відмінності між термінами, які близькі до категорії «людський потенціал»: «робоча сила», «трудові ресурси», «трудовий потенціал», «людський фактор», «людський капітал». Проведено контент-аналіз поняття «людський потенціал» на різних рівнях: індивідуальному (особистісному), мікро- (суб’єкт господарювання) та макрорівнях. За результатами аналізу сформовані положення, які складають квінтесенцію наукової концепції щодо сутності категорії «людський потенціал території»: характеризує новий ступінь у розвитку людини; є більш об’ємною та поліелементною категорією; категорією поведінкової економіки; найінертнішою характеристикою території; схильний до зношення; втрачається внаслідок мінливості умов тощо. Змодельовано процес формування і розвитку людського потенціалу території та визначені його трансформаційні перетворення. Узагальнено підходи щодо структури людського потенціалу території, складовими якого є інноваційний, інтелектуальний, трудовий і культурний типи потенціалу. Обґрунтовано, що кожен тип потенціалу, формуючись і розвиваючись у створених для нього сприятливих умовах, сприяє розвитку інших елементів системи.

В статье определена необходимость в теоретико-методологическом обосновании принципов определения и раскрытии основных составляющих человеческого потенциала территории. Доказано, что дальнейшее развитие человечества привлекает к общественному производству и реализует все новые качества человека, находящие отражение в экономической науке. Определены различия между терминами, которые близки к категории «человеческий потенциал»: «рабочая сила», «трудовые ресурсы», «трудовой потенциал», «человеческий фактор», «человеческий капитал». Проведен контент-анализ понятия «человеческий потенциал» на разных уровнях: индивидуальном (личностном), микро- (субъект хозяйствования) и макроуровне. По результатам анализа сформированы положения, составляющие квинтэссенцию научной концепции сущности категории «человеческий потенциал территории»: характеризует новый уровень в развитии человека; более объемная и полиэлементная категория; категория поведенческой экономики; инертная характеристика территории; склонный к износу; теряется вследствие изменчивости условий и тому подобное. Смоделирован процесс формирования и развития человеческого потенциала территории и определены его трансформационные преобразования. Обобщены подходы к структуре человеческого потенциала территории, составляющими которого являются инновационный, интеллектуальный, трудовой и культурный типы потенциала. Обосновано, что каждый тип потенциала, формируясь и развиваясь в созданных для него благоприятных условиях, способствует развитию других элементов системы.

The article identifies the need for a theoretical and methodological substantiation of the principles for determining and disclosing the main components of the human potential of a territory. It is proved that the further development of mankind attracts to social production and implements all new human qualities, which are reflected in economic science. Differences between terms that are close to the category of “human potential” are defined: “labor force”, “labor resources”, “labor potential”, “human factor”, and “human capital”. The content analysis of the concept of «human potential» at different levels: individual (personal), micro (business entity) and the macro level. Based on the results of the analysis, the provisions are formed that constitute the quintessence of the scientific concept of the essence of the category “human potential of the territory”: it characterizes a new level in human development; more voluminous and multi-element category; category of behavioral economics; inert characteristic of the territory; prone to wear; lost due to variability of conditions and the like. The process of the formation and development of the human potential of the territory is modeled and its transformational transformations are determined. The approaches to the structure of the human potential of the territory, the components of which are innovative, intellectual, labor and cultural types of potential, are generalized. It is proved that each type of potential, forming and developing in favorable conditions created for it, contributes to the development of other elements of the system.