Суспільне здоров’я, якість життя і споживання енергоресурсів по областях України

Abstract

З використанням методів математичного аналізу за п'ятьма показниками, серед яких питоме споживання первинних енергоресурсів, питомий випуск валового регіонального продукту, втрачені внаслідок передчасної смерті роки потенційної життя, частка промисловості в споживанні палива, кількість населення, виконано поділ областей України на п'ять кластерів. Як критерій якості життя використано показник втрачених років потенційної життя: чим менше його значення, тим рівень якості життя вище. Обсяг валового регіонального продукту запропоновано обчислювати в «Біг Маках», за аналогією з методом, запропонованим журналом «The Economist» для перерахунку національних показників за паритетом купівельної спроможності. Встановлено, що області, які входять до третього кластеру, Дніпропетровська і Донецька, з найбільшим споживанням первинних енергоресурсів на людину, і сім областей із другого кластера, що відрізняються невеликою витратою енергоресурсів, мають статистично незначну відмінність у кількості втрачених років потенційної життя, які є найбільшими за вибіркою. Виявлену особливість можна пояснити тим, що області з другого кластера споживають недостатню кількість первинних енергетичних ресурсів, а області з третього кластера знаходяться під негативним екологічним впливом і, до того ж, змушені витрачати переважну кількість енергетичних ресурсів на підтримку потужного індустріального сектору. Так, у 2011 р. економічна діяльність Дніпропетровської області призвела до утворення 62% відходів від загальнонаціонального обсягу, частка Донецької області становила 14%. Частка промисловості у споживанні паливних ресурсів по Донецькій області за статистичними даними становить 98%. Отримані результати свідчать про істотний вплив енергоспоживання на показники громадського здоров’я та якість життя населення областей України. Вплив номенклатури енергоносіїв, кількості і складу отриманих у результаті економічної діяльності відходів вимагають детального вивчення в контексті встановлення рівня життя населення.

С использованием методов математического анализа по пяти показателям, среди которых удельное потребление первичных энергоресурсов, удельный выпуск валового регионального продукта, утраченные вследствие преждевременной смерти годы потенциальной жизни, доля промышленности в потреблении топлива, количество населения, выполнено разделение областей Украины на пять кластеров. В качестве критерия качества жизни использован показатель утраченных лет потенциальной жизни: чем меньше его значение, тем уровень качества жизни выше. Объем валового регионального продукта предложено исчислять в «Биг Маках», по аналогии с методом, предложенным журналом «The Economist» для пересчета национальных показателей по паритету покупательной способности. Установлено, что области, входящие в третий кластер, Днепропертовская и Донецкая, с самым большим потреблением первичных энергоресурсов на человека, и семь областей из второго кластера, отличающиеся относительно низким расходом энергоресурсов, имеют статистически незначимое отличие в количестве потерянных лет потенциальной жизни, наибольшее по выборке. Выявленную особенность можно объяснить тем, что области из второго кластера потребляют недостаточное количество первичных энергетических ресурсов, а области из третьего кластера находятся под отрицательным экологическим воздействием и, к тому же, вынуждены расходовать подавляющее количество энергетических ресурсов на поддержание мощного индустриального сектора. Так, в 2011 г. экономическая деятельность Днепропетровской области привела к образованию 62% отходов от общенационального объема, доля Донецкой области составила 14%. В Донецкой области доля промышленности в потреблении топливных ресурсов по статистическим данным составляет 98%. Полученные результаты свидетельствуют о существенном влиянии энергопотребления на показатели общественного здоровья и качество жизни населения областей Украины. Влияние номенклатуры энергоносителей, количества и состава полученных в результате экономической деятельности отходов требуют детального изучения в контексте установления уровня жизни населения.

With the methods of mathematical analysis for five indicators, including the specific consumption of primary energy resources, the specific output of the gross regional product, the years of potential life lost due to premature death, the share of industry in fuel consumption, the number of people, the regions of Ukraine were divided into five clusters. The indicator of the lost years of potential life is used as a criterion for the quality of life: the lower its value, the higher the level of quality of life. The volume of gross regional product is proposed to be calculated in Big Macs, by analogy with the method proposed by ‘The Economist’ magazine to recalculate national indicators for purchasing power parity. It was established that the regions included in the third cluster, Dnipropetrovsk and Donetsk, with the largest primary energy consumption per person, and seven regions from the second cluster, characterized by relatively low energy consumption, have a statistically insignificant difference in the number of years of potential life lost, the largest in the sample. The revealed feature can be explained by the fact that regions from the second cluster do not consume enough primary energy resources, while regions from the third cluster are under negative environmental impact and, moreover, are forced to spend an overwhelming amount of energy resources to maintain a powerful industrial sector. So, in 2011, the economic activity of the Dnipropetrovsk region led to the formation of 62% of waste from the national volume, the share of the Donetsk region was 14%. The share of industry in the consumption of fuel resources in the Donetsk region, according to statistics is 98%. The obtained results indicate a significant impact of energy consumption on indicators of public health and the quality of life of the population of the Ukrainian regions. The influence of the nomenclature of energy carriers, the quantity and composition of waste resulting from economic activity require a detailed study in the context of establishing the living standards of the population.