Енергетична бідність в країнах ЄС та Україні

Abstract

У статті проаналізовано, що саме розуміють у країнах-членах ЄС під поняттям «енергетична бідність». Встановлено, що оцінка гостроти проблеми енергетичної бідності значно ускладнена відсутністю стандартизованого підходу до визначення, значною різницею у характері, обсязі та особливостях споживання енергії у різних країнах, а також часто лише опосередкованими індикаторами, доступними для оцінки. Первинну інформацію для оцінки рівня енергетичної бідності часто отримують з даних соціологічних опитувань. Детально розглянуто первинні показники енергетичної бідності домогосподарств для щорічного розрахунку Індексу європейської енергетичної бідності для країн ЄС, який обчислюється як середнє геометричне значення субіндексу енергетичної бідності європейських домогосподарств та транспортного субіндексу європейської енергетичної бідності для домогосподарств із першого за доходом квінтиля. В Україні Державною службою статистики раз на два роки по всіх регіонах країни проводяться обстеження самооцінки домогосподарствами рівня своїх доходів, у тому числі показників матеріальної депривації, тобто є статистичні дані для розрахунку показника аналогічного субіндексу енергетичної бідності європейських домогосподарств, тільки за децильними групами. Аналіз даних по регіонах показав надзвичайно велике розходження цього показника: від 4,8% у м. Києві до 93,9% у Закарпатській області. Встановлено залежність частки домогосподарств, які мають недостатньо коштів для підтримування достатньо теплої температури у житлі, від частки осіб, які потерпають від 4 і більше із 9 ознак депривації, тобто взагалі мають дуже низьку якість життя. У статті наведено динаміку частки домогосподарств, у яких недостатньо коштів для підтримування достатньо теплої температури у своєму житлі протягом опалювального сезону в залежності від їх матеріального забезпечення. Про найбільше підвищення цього показника заявили саме найбільш забезпечені матеріально особи. Це свідчить про важливе: проблему зниження рівня енергетичної бідності домогосподарств неможливо вирішити тільки підвищенням рівня доходів населення. На жаль, в країні все ще нераціонально використовується енергія. В статті обґрунтовано, що децентралізації та підвищення енергоефективності є надзвичайно перспективними напрямами для розвитку бізнесу, особливо для тих, хто сьогодні будує мережевий або регіональний бізнес, даючи макроекономічний ефект: створення нових робочих місць, а це додаткові надходження до бюджету. Для України з точки зору вдосконалення системи соціального захисту проти енергетичної бідності нагальною проблемою є відокремлення заходів боротьби із саме енергетичною бідністю від загальної системи підтримки домогосподарств із низькими доходами.

В статье проанализировано, что именно понимают в странах-членах ЕС под понятием «энергетическая бедность». Установлено, что оценка остроты проблемы энергетической бедности значительно осложнена отсутствием стандартизированного подхода к определению, существенной разницей в характере, объеме и особенностях потребления энергии в различных странах, а также часто только опосредованными индикаторами, доступными для оценки. Первичную информацию для оценки уровня энергетической бедности преимущественно получают из данных социологических опросов. Детально рассмотрены первичные показатели энергетической бедности домохозяйств для ежегодного расчета Индекса европейской энергетической бедности для стран ЕС, который вычисляется как среднее геометрическое значение субиндекса энергетической бедности европейских домохозяйств и транспортного субиндекса европейской энергетической бедности для домохозяйств с первого по доходу квинтиля. В Украине Государственной службой статистики раз в два года по всем регионам страны проводятся обследования самооценки домохозяйствами уровня своих доходов, в том числе показателей материальной депривации, то есть статистические данные для расчета показателя аналогичного субиндекса энергетической бедности европейских домохозяйств есть, но только по децильным группам. Анализ данных по регионам показал очень большое различие этого показателя: от 4,8% в г. Киеве до 93,9% в Закарпатской области. Установлена зависимость доли домохозяйств, имеющих недостаточно средств для поддержания достаточно теплой температуры в жилье, от доли лиц, страдающих от 4 и более с 9 признаков депривации, то есть вообще имеющих очень низкое качество жизни. В статье приведена динамика доли домохозяйств, в которых недостаточно средств для поддержания достаточно теплой температуры в своем жилище в течение отопительного сезона в зависимости от их материального обеспечения. Об наибольшем повышении этого показателя заявили именно наиболее обеспеченные материально лица. Это свидетельствует о важном: проблему снижения уровня энергетической бедности домохозяйств невозможно решить только повышением уровня доходов населения. К сожалению, в стране все еще нерационально используется энергия. В статье обосновано, что децентрализации и повышения энергоэффективности являются чрезвычайно перспективными направлениями для развития бизнеса, особенно для тех, кто сегодня строит сетевой или региональный бизнес, давая макроэкономический эффект: создание новых рабочих мест, а значит дополнительные поступления в бюджет. Для Украины с точки зрения совершенствования системы социальной защиты против энергетической бедности насущной проблемой является выделение мер борьбы с именно энергетической бедностью из общей системы поддержки домохозяйств с низкими доходами.

The article explains what they understand under the notion of «energy poverty» in EU countries. It is established that the appraisal of the energy poverty problem’s acuity is significantly complicated due to the lack of any standardized approach to the definition, great diversity in character, quantity, and power consumption peculiarities in various countries or just frequently mediated indicators available for estimation. Initial information for the appraisal of the level of the energy poverty can be usually obtained from sociological inquiries data. Detailed consideration is done with primary indices of the energy poverty in homesteads for the annual calculation of European energy poverty index with EU countries computed as the geometrical mean value of the sub-index of the energy poverty with European homesteads and the transport sub-index of the European energy poverty for homesteads from the first income-based quintile. Every two years Ukrainian Government Statistics Service conducts the procedure of self-appraisal of own incomes by homesteads in all regions of the country including data of material deprivation, so there are statistical information to compute the index of the similar energy poverty sub-index for European homesteads however in decile groups. An extraordinary high divergence of the index was detected between regions: from 4.8 per cent in Kyiv to 93.9 per cent in Carpathian Region. The dependency was detected between the percentages of homesteads having deficiency in money to maintain sufficiently warm temperature in their houses, and of people suffering from 4 or more of the 9 signs of deprivation that is having the very low quality of life. The article represents dynamics of the portion of the homesteads with insufficient funds to maintain a pretty warm temperature in their houses the whole heating period long subject to their financial situation. It was the most well-to-do people who declared the highest growth of the value. That was the witness of the fact that one cannot solve the problem of the energy poverty level reduction with homesteads just through the people’s incomes increase. Unfortunately, power consumption in the country is still irrational. The article substantiates that decentralization and the growth of power effectiveness are exclusively prospective directions for business advance especially for those who are now involved in network or regional business providing macro-economic effect through new jobs opening meaning additional budget takings. The urgent problem of Ukraine from the viewpoint of the social protection system’s improvement against the energy poverty is separation of purely power poverty fighting measures from the general maintenance system for low-income homesteads.