У статті розкрито специфіку психології творчості Емми Андієвської, простежено візуальну
“риторику” її індивідуальної репрезентації картини світу як синтезу/дифузії реального та
ірреального, з'ясовано антропологічний вимір інобуття в її художньо-образній системі.
Інтермедіальний інваріант антропології інобуттєвості мисткині проінтерпретовано в контексті
сюрреалізму й визначено як надрозумовий асоціативний автоматизм духовної концентрації.
The paper discovers the specifics of the psychology of Emma Andiyevska’s works, traces the visual
‘rhetoric’ of the artist’s world view as a synthesis / diffusion of the real and irreal, and elucidates the
anthropological dimension of alternative existence in her artistic figurative system. The interdimensional
invariant of anthropology of the artist’s alternative existence is interpreted as an intentional associative
automatism of spiritual concentration.
В статье раскрывается специфика психологии
творчества Эммы Андиевской, прослеживается
визуальная “риторика” ее индивидуальной картины
мира как синтеза/диффузии реального и ирреального,
выяснено антропологическое измерение инобытия в его
художественно-образной системе. Интермедиальный
инвариант антропологии инобытийного этой творческой
личности проинтерпретировано как сверхумный
ассоциативный автоматизм духовной концентрации.