О датировке ольвийского декрета IosPE. I².34 в честь Никерата Папиева

Abstract

На основе системного анализа предложена ги- потеза о датировке декрета IosPE. I². 34 в честь Никерата Папиева концом I в. до н.э. – I в. н.э.

Ольвійський декрет IosPE. I². 34 на честь Нікерата, сина Папієва традиційно датувався другою половиною II – першою половиною I ст. до н.е. Сучасною наукою прийняте датування цього декрету першими двома десятиліттями II ст. до н.е., запропоноване Ю.Г. Віноградовим. Декрет характеризується використанням монументального шрифту, який застосовувався впродовж багатьох століть (II ст. до н.е. – II ст. н.е.) і наявністю в тексті «старих» і «нових» орфографічних форм. Це дуже ускладнює його датування традиційними методами. Тим часом, в останні роки в історичних дослідженнях активно використовується новий ефективний інструмент – системний аналіз. Це і послужило приводом для побудови варіанту датування декрету IosPE. I². 34 на базі системних принципів, тобто у сукупності з іншими написами та обмеженим використанням традиційних палеографічних та лінгвістичних штудій. Стаття побудована на дослідженні аргументів Ю.Г. Віноградова у датуванні декрету. Послідовно розглянуті палеографічні аналоги декрету, запропоновані дослідником і показано, що вони не відповідають початку II ст. до н.е. При вивченні орфографії декрету Ю.Г. Віноградов звернув увагу на співвідношення орфографічних форм декрету (пропуск iota mutum, присутність iota adscriptum). Не врахувавши типові методи аналізу процесів, дослідник отримав висновок про повний перехід до «нових» форм у ранньому Ι ст. до н.е. Але на базі використання багатьох написів показано, що перехід до «нових» орфографічних форм у Ольвії тривав приблизно до кінця I ст. н.е. Шляхом досліджень мовних моделей, сюжету і фраз декрету, ономастики, просопографіі, відомостей Діона Хрисостома та історичних фактів з Ольвії та Херсонесу, декрет на честь Нікерата Папієва віднесено до кінця I ст. до н.е. – Ι ст. н.е.

Olbian decree IosPE. I². 34 in honor of Nikeratos, the son of Papiev, traditionally was dated to the second half of the II–the first half of the I century BC. The dating of J.G. Vinogradov – that is the first two decades of the II century BC – is accepted in modern science. The decree contained the monumental font that was used for many centuries (II century BC – II century AD) and also there is the presence in the text of the «old» and «new» forms of spelling. This complicates its dating by traditional methods. Meanwhile, the new effective tool – the system analysis – is actively used in historical research. This was the reason for the construction of alternative dating of decree IosPE. I². 34 on the basis of the system analysis, i.e in combination with other inscriptions and of restrictional use of the traditional palaeographical and linguistic studies. The article is based on the research of arguments of J.G. Vinogradov as for the dating of the decree. Paleographic analogues of decree proposed by the researcher are consistently considered and it is proved that they don’t correspond to the beginning of the II BC. In studying of orthography of decree J.G. Vinogradov drew attention to the ratio of spelling forms of decree (omitted iota mutum, presence of iota adscriptum). Not taking into account the typical methods of process analysis, the researcher arrived at a conclusion that a full transition to the new language forms in early Ι century BC took place. But on the basis of the use of many inscriptions I show that the transition to the «new» language forms in Olbia lasted until about the end of the I century AD. By the research of the language models, phrases and the plot, onomastics and prosopograph, Dion’s information and historical facts from Olbia and Chersonesos, the decree in honor of Nikeratos Papiev is referred to the end of the I century BC – Ι century AD.