Особенности формирования синдрома иммуно-эндокринной дисфункции у больных очаговой склеродермией в стадии обострения

Abstract

Представлены результаты иммуноферментных исследований, проведенных в группе больных очаговой склеродермией в стадии обострения до лечения и после окончания терапии. Установлено достоверное повышение антител к нативной ДНК, что отражает развитие выраженных аутоиммунных реакций. У пациентов с дисфункциональными состояниями тимуса выявлены антитела к Р-протеину и актину миофибрилл миоидных клеток тимуса, что свидетельствует о формировании синдрома иммуноэндокринной дисфункции с участием активных клонов Т-лимфоцитов, повышенной гуморальной сенсибилизацией и лимфоцитотоксичностью.

Подано результати імуноферментних досліджень, проведених у групі хворих на вогнищеву склеродермію у стадії загострення до лікування і після закінчення терапії. Установлено достовірне підвищення антитіл до нативної ДНК, що відображує розвиток виражених аутоімунних реакцій. У пацієнтів із дисфункціональними станами тимусу виявлено антитіла до Р-протеїну й актину міофібрил міоїдних клітин тимусу, що свідчить про формування синдрому імуноендокринної дисфункції за участю активних клонів Т-лімфоцитів, підвищену гуморальну сенсибілізацію і лімфоцитотоксичність.

In this article the results of immunoassay studies performed in the group of patients with focal scleroderma at the stage of aggravation before the treatment and after the end of therapy are presented. A significant increase in antibodies to native DNA has been established, which reflects the development of pronounced autoimmune responses. In the patients with dysfunctional thymus, the antibodies to P-protein and actin myofibrils of the thymic myoid cells were found, that indicated the formation of an immuno-endocrine dysfunction syndrome involving active T-lymphocyte clones, increased humoral sensitization and lymphocytotoxicity.