У статті з'ясовано суть та походження деяких власних номінативів, виявлено додаткові смислові
навантаження образів і відкрито незнані сенси в імагологічних структурах прозових творів Івана
Франка: Темера, Бовдур (“На дні”), Панталаха (“Панталаха”), Лель і Полель (“Лель і Полель”),
Анеля (“Для домашнього огнища”), Олімпія, Деревацький (“Основи суспільності”), Регіна, Євгеній
Рафалович (“Перехресні стежки”).
The paper sheds light on essence and origin of some proper names in Ivan Franko’s prose works,
and reveals additional semantic load of images and some unknown senses in the imaginative structures,
like: Temera, Bovdur (“At the bottom”), Pantalakha (“Pantalakha”), Lel and Polel (“Lel and Polel”),
Anelya (“For homely hearth”), Olimpia, Derevatskyi (“Foundations of society”), Regina, Yevheniy
Raphalovych (“Cross paths”).
В статье выявлена сущность и происхождение некоторых
собственных номинатив, выявлены дополнительные смысловые
нагрузки образов и открыто неизвестные смыслы в имагологичных
структурах прозаических произведений Ивана Франко: Темера,
Балбес (“На дне”), Панталаха (“Панталаха”), Лель и Полель (“Лель
и Полель”), Анеля (“Для домашнего очага”), Олимпия, Деревацкий
(“Столпы общества”), Регина, Евгений Рафалович (“Пути-дороги”).