У статті на матеріалі сучасної російської літератури аналізується система стосунків - соціальних і психологічних - між жінками відповідно до проекту жіночої символізації в культурі. Ототожнення з іншою жінкою - добровільне, але безапьтернативне посестринство - постає в їхніх творах як своєрідний діапогізм жіночої ідентичності: скерована назовні самість героїнь жіночої прози означає власні межі через визначення кордонів іншої жінки; ідентичність героїні залежить від “сестри”, що є константним носієм формотворчого Іншого, щодо котрого та первісно іншована та тотожна.
Based on the material of modern Russian women's prose the paper analyzes the system of social and psychological relations between women in accordance with the project of women's symbolization in culture. The identification with the other woman, being voluntary but choiceless sworn sisterhood, appears in women's texts as a specific dialogism of female identity: outward directed self of the main heroines marks its borders defining the borders of the other woman: the heroine’s identity depends on the “sister” as on the constant bearer of form-creating Other, with whom she is initially separated and identical.
В статье на материале современной русской литературы анализируется система отношений - социальных и психологических - между женщинами в соответствии с проектом женской символизации в культуре. Отождествление с другой женщиной - добровольное, но безальтернативное посестринство - предстает в их текстах как своеобразный диалогизм женской идентичности: направленная во вне самость главных героинь обозначает свои границы через определение границ другой женщины: идентичность героини зависит от “сестры” как от постоянного носителя формообразующей Другой, с которой она изначально разделена и тождественна.