π-Електронна афінність азотистих основ нуклеїнових кислот

Abstract

Досліджено відносне розташування фронтальних молекулярних орбіталей азотистих основ нуклеїнових кис лот, пов'язане з їх донорно-акцепторними властивостями як фундаментальною характеристикою спряжених молекул. Для кількісної квантово-хімічної оцінки донорно-акцепторних властивостей пуринових та піримідинових основ запропоновано індекс ϕ₀, за яким визначається зсув енергетичних рівнів відносно збалансованої системи. Азотисті основи розділені строго на дві групи: переважно донори — пуринові основи (ϕ₀ > 0,5) і переважно акцептори — піримідинові основи (ϕ₀ < 0,5). Енергії молекулярних орбіталей оцінені як експериментально, так і квантово-хімічно. Різниця показників ϕ₀ — здатність азотистих основ утворювати стабільні π-електронні комплекси.

Исследовано относительное расположение фронтальных молекулярных орбиталей азотистых оснований нуклеиновых кислот, связанное с их донорно-акцепторными свойствами как фундаментальной характеристикой сопряженных молекул. Для количественной квантово-химической оценки донорно-акцепторных свойств пуриновых и пиримидиновых оснований предложен индекс ϕ₀, который позволяет определить сдвиг энергетических уровней относительно сбалансированной системы. Азотистые основания разделены строго на две группы: преимущественно доноры — пуриновые основания (ϕ₀ > 0,5) и преимущественно акцепторы — пиримидиновые основания (ϕ₀ < 0,5). Энергии молекулярных орбиталей были оценены как экспериментально, так и квантово-химически. Разница показателей Δϕ₀ — способность азотистых оснований образовывать стабильные π-электронные комплексы.

The relative position of the frontier molecular orbitals (MO) of nucleic acid bases is investigated. It allows one to analyze their donor/acceptor properties in more details, and is a fundamental characteristic of conjugated molecules. Non-covalent interaction specify the spatial constitution of the chains of nucleic acids and their physical and chemical properties in the ground and excited states. Aromatic π-π stacking interactions are generally defined as the attractive interactions that occur between the π-clouds of aromatic systems in a parallel, face-to-face orientation, thus, it could be considered as an affinity of the conjugated molecules. They play a fundamental role in many aspects of chemistry and biochemistry, for example, in the fields molecular recognition self-assembly supramolecular chemistry, and general host-guest interactions. π-π-stacking in biology is of the integral to the structure and function of proteins, cofactors and substrates. Although this interaction is comparatively weak, it leads to large effects; so, DNA (deoxyribonucleic acid) structure being can be considered as an essential example. In such case in tricate scenarios, the π-π interaction is considered very often as some sort of “deus ex machine”, intervening in reactions, provides the additional stabilizing of helix complexes, and influencing the structure. Therefore, the energetic and structural features of these interactions can be estimated, which would be extremely useful in the modeling and understanding of many biological important phenomena. For the quantitative quantum-chemical evaluation of the donor-acceptor properties of the purine and pyrimidine bases, an index ϕ₀, indicating a shifting of the frontier levels in respect to the balanced system is proposed. The nucleic bases are strictly divided into two groups: predominantly, donors are purine bases (ϕ₀ > 0.5), and, preferably, acceptors are pyrimidine bases (ϕ₀ < 0.5). The energies of the MO were evaluated both experimentally and quantum-chemically. Difference of the indices Δϕ₀ is the ability of nitrogenous bases to form stable π-electronic complexes.