Микромир живого – очевидность неочевидного

Abstract

В современной биологии существует ярко выраженная асимметрия изученности/неизученности живого мира. Все основные результаты молекулярной биологии, молекулярной генетики, биохимии получены на небольшом количестве модельных объектов. На основании этих результатов создается представление о живом. А далее такие представления экстраполируют на всю Биосферу. Для эукариотов (вследствие фундаментального их единства по критерию организации генома) таковое является обоснованным. Но для прокариотов, которые в основной своей массе не растут на питательных средах в лаборатории и плохо доступны в природных субстратах даже для прямых методов анализа, такой подход не оправдан. В работе изложен принцип организации потенциально универсального метода изучения микромира в природных субстратах и приведены первые результаты его применения.

на невеликій кількості модельних об’єктів. На базі цих результатів і створюється уявлення про живе. А далі такі уявлення екстраполюють на всю Біосферу. Для еукаріотів (завдяки їхній фундаментальній єдності за критерієм організації геному) це є обгрунтованим. Але для прокаріотів, які в основній своїй більшості не ростуть на живильних середовищах в лабораторії та мало доступні в природних субстратах навіть для прямих методів аналізу, подібний підхід невиправданий. В роботі викладено принцип органиізації потенційно універсального методу вивчення мікросвіту в природних субстратах і наведено перші результати його застосування.

In current biology there is a pronounced asymmetry in our knowledge of life. All essential results in molecular biology, molecular genetics, and biochemistry are accomplished on rather limited model objects. Thus, a general concept of life is based on these few results, and this inadequate understanding of life has been extrapolated to the whole Biosphere. Such approach is reasonable for eukaryotes due to their fundamental universality in genome organization. However, for prokaryotes, which are mainly uncultivable and hardly accessible in their natural substrata even for direct observation, such approach is unjustified. The concept of a potentially universal method for studying micro-world in natural substrata is formulated in the article, the results of method application are shown.