В обзоре приведены литературные данные об особенностях аутоантителогенеза к некоторым компонентам аппарата трансляции. Рассмотрены примеры обнаружения аутоантител к аминоацил-тРНК синтетазам, рибосомам и рибосомным белкам при определенных аутоиммунных патологиях, частично охарактеризованы их свойства в сравнении со структурно-функциональными особенностями аутоантител к другим типам клеточных RNP – как цитоплазматических, так и ядерных. Представлены основные гипотезы происхождения аутоантител и их функционального значения в норме и при иммунопатологиях.
В огляді наведено літературні дані про особливості аутоантитілогенезу до деяких компонентів апарату трансляції. Розглянуто приклади виявлення аутоантитіл до аміноацилтРНК синтетаз, рибосом та рибосомних білків за Певних аутоімунних патологій частково охарактеризовано їх властивості порівняно з структурно-функціональними особливостями аутоантитіл до інших типів клітинних RNP – як цитоплазматичних, так і ядерних. Подано основні гіпотези походження аутоантитіл та їх функціонального значення в нормі і за імунопатологій.
Literature data on the peculiarities of autoantibodies biosynthesis against some components of translation apparatus are presented in this review. The examples of detecting autoantibodies against aminoacyl-tRNA synthetases, ribosomes and ribosomal proteins under certain autoimmune pathologies are considered. Their properties given in comparison with structural and functional peculiarities of autoantibodies against the other types of the cellular cytoplasmic RNP as well as the nuclear ones are partially characterized. The main hypothesis for the origin of autoantibodies and their functional significance in normal and immunopathological states are presented.
