С использованием в качестве векторной плазмиды pNM481 было проведено слияние 5'-концевых фрагментов генов rplJ и rplL с геном IacZ и сравнение уровней активности бета-галактозидазы, обеспечиваемых присутствием в клетках гибридных генов rpl J'-lacZ и rplL'-lacZ. Не обнаружено влияния промотора Pl12 на эффективность экспрессии гена rplL'-lacZ. Уровень активности бета-галактозидазы, кодируемой rplL'-lacZ, во всех случаях превосходит активность, обеспечиваемую rplJ'-lacZ. В отличие от rplJ'-lacZ с увеличением длины фрагмента rplL активность кодируемой им бета-галактозидазы не уменьшалась. Транскрипция гибридных генов с промотора Pbeta сохранила превосходство уровня экспрессии rplL'-lacZ. Предполагается, что регуляция активности генов rplJL oneрона Е. coli, обеспечивающая избыточный синтез белка L7/L12, может осуществляться на уровне трансляции бицистронной мРНК rplJL.
З використанням як векторної плазміди pNM481 проведено злиття 5' -кінцевих фрагментів генів rplJ і rplL з геном lacZ і порівняння рівнів активності бета-галактозидази, забезпечуваних присутністю в клітинах гібридних генів rpl J'-lacZ і rplL'-lacZ. Не виявлено впливу промотору Pl12 на ефективність експресії гена rplL'-lacZ. Рівень активності бета-галактозидази, кодованої rplL'-lacZ, у всіх випадках перевищує активність, забезпечувану rplJ'-lacZ. На відміну від rplJ'-lacZ із збільшенням довжини фрагмента rplL активність кодованої їм бета- галактозидази не зменшується. Транскрипція гібридних генів з промотору Pbeta зберігає перевагу рівня експресії rplL'-lacZ. Передбачається, що регулювання активності генів rplJL-oneрону Е. coli, яке забезпечує надлишковий синтез білка L7/L12, може здійснюватися на рівні трансляції біцістронной мРНК rplJL.
Using the pNM481 plasmid vector 5'-terminal fragments of rplJ and rplL genes were fused in-frame to gene lacZ. Hybrid p-alactosidases activity, encoded by genes rplJ'— lacZ and rplL'-lacZ was compared. In contrast to rplL'-lacZ, extension of rplJ fused portion resulted in the decrease of the p-gal activity level. Different efficiency of translations seems to be the most probable mechanism, providing the excess synthesis of r-protein L7/L12 in vivo.