Розглядаються окремі аспекти процесу відродження шкільної історичної освіти
в окупованому німцями Харкові. Шляхом опрацювання низки першоджерел, монографій та наукових статей, автори дослідили початкову фазу розробки навчальних
програм зі всесвітньої історії для харківських народних шкіл, як мали визначати межі
викладання даної навчальної дисципліни у 1942 – 1943 навчальному році. Як свідчить
аналіз, упорядниками навчальних програм та методичних рекомендацій з даного
предмета виступили авторитетні науковці та громадські діячі міста Харкова, що
утворили так звану «дев’ятку» Василя Дубровського. На думку авторів статті, саме «дев’ятці» чернігівця Дубровського, незважаючи на проектно-декларативний характер методичних розробок, вдалося створити нову освітню історично-інформаційну парадигму, що базувалась на принципах: дерадянізації, українізації та європеїзації шкільної історичної науки.
Рассматриваются отдельные аспекты процесса возрождения школьного исторического образования в оккупированном немцами Харькове. Путем изучения ряда
первоисточников, монографий и научных статей, авторы исследовали начальную
фазу разработки учебных программ по всемирной истории для харьковских народных
школ, определявших параметры преподавания данной дисциплины в 1942 – 1943
учебном году. Как свидетельствует анализ, разработчиками учебных программ и
методических рекомендаций по всемирной истории выступили авторитетные ученые
(так называемая «девятка» Василия Дубровского) и общественные деятели города
Харькова. По мнению авторов статьи, именно «девятке» черниговчанина Дубровского, не смотря на проектно-декларативный характер методических разработок, удалось создать новую образовательную историческо-информационную парадигму,
базирующуюся на принципах: десоветизации, украинизации и европеизации школьной исторической науки.
Separate aspects of the process of the revival of school history education in Germanoccupied
Kharkіv. By examining a range of primary sources, monographs and scholarly
articles, the authors investigated the initial phase of curriculum development in world history
for the Kharkiv public schools, determined the parameters of the teaching of this discipline in
the 1942 – 1943 school year. As our analysis shows, developers of curricula and methodical
recommendations on world history was made by reputable scientists (the so-called «nine» by
Vasily Dubrovsky) and public figures of the city. According to the authors of the article, «nine»
was born Chernigiv Dubrovsky, despite the project-declarative teaching materials, managed
to create new educational and historical information paradigm based on the principles of
de-sovietization, europeanization and ukrainianization of the school of historical science.
