У статті подано роздуми щодо сучасної дискусії про гуманітарні і точні науки, а також про
наукову політику. Перспектива так званого “техноуніверситету” веде до поступової маргіналізації
гуманітаристики. Критична оцінка останньої базується на засновках, згідно з котрими дослідження
в гуманітаристиці сконцентровані лише на тексті, який традиційно вважають об'єктивним й
автономним (щодо суспільного і практичного вимірів реальності). Автор пропонує гіпотетичну
концепцію операційної теорії тексту в гуманітарних науках, яка б забезпечила подолання
дисциплінарної кризи, сприяла переосмисленню й перетворенню ідентичності гуманітаристики
перед лицем вирішальної сутички як з її власною традицією, так і з критеріями, стандартами,
завданнями й цілями сучасних мистецтва й науки.
The article provides a comment on the current debate over arts and science and on academic
politics. The perspective of the so called “technouniversity” leads to the progressive marginalization
of the humanities, the critical evaluation of which is based on the premises that the research in the
humanities is solely concentrated on the text, the latter being understood in the most traditional
manner as objective and autonomous (towards social and practical realities). The author offers a
tentative concept of operational theory of the text in the humanities which would provide a remedy
for the crisis of the disciplinary – leading to rethinking and remaking of the humanities’ identity in the
face of critical confrontation with its own tradition as much as with the criteria, standards, tasks and
goals of contemporary arts and science.
В статье речь идет о современной дискуссии
касательно гуманитарных и точных наук, а также
научной политики. Перспектива так называемого
“техноуниверситета” ведет к постепенной маргинализации
гуманитаристики, критическая оценка которой основана
на той предпосылке, что исследование в гуманитарных
науках сконцентрировано исключительно на тексте,
который традиционно воспринимается как объективный
и автономный (по отношению к социальному и
практическому измерениям реальности). Автор предлагает
гипотетическую концепцию операционной теории текста
в гуманитаристике, которая бы обеспечила преодоление
дисциплинарного кризиса и привела к переосмыслению
и преобразованию идентичности гуманитаристики перед
лицом решающего противостояния как с её собственной
традицией, так и с критериями, стандартами, заданиями
и целями современных гуманитарных и точных наук.