Ідеться про головну проблемно-конфліктну лінію в мемуарній книжці Юрія Луцького
“Роки сподівань і втрат. Щоденникові записи 1986–1999 років” – визначення українства в
зіставленні з іншими народами; самовизначення себе як “космополіта” у протиставленні
націоналістам, традиційно “патріотично” налаштованій еміграції, у відносинах із далекою
батьківщиною та новою країною, що стала місцем не лише проживання, а й самореалізації.
Вияв цих конфліктних опозицій у сповідальній книжці знаного й авторитетного в колах світової
славістики вченого-українця дає можливість зробити висновки про ідентифікацію українців
у ХХ ст.
The article deals with the major problems posed in Yuriy Lutsky’s memoirs “The years of expectations
and losses. Diary notes, 1986-1999”, that is, with the self-definition of Ukrainians among other nations,
the positioning of “cosmopolitans” in contrast with the nationalists and “patriotic” emigration, in relations
with the distant motherland and with a new country which became not only the place of residence,
but also the place of self-actualization. The analysis of these contentious oppositions allows for some
substantial conclusions as to the self-identification of Ukrainians in the 20th century.
Речь идёт о главной проблемно-конфликтной линии в
мемуарной книге Юрия Луцкого “Годы ожиданий и утрат.
Дневниковые записи 1986–1999 годов” – определение
украинского в сопоставлении с другими народами;
самоопределение себя как “космополита” в противопоставлении
националистам, традиционно “патриотически” настроенной
эмиграции, в отношениях с далёкой отчизной и новой страной,
которая стала не только местом проживания, но и местом
самореализации. Выявление этих конфликтных оппозиций
в исповедальной книге известного и авторитетного в кругах
мировой славистики учёного-украинца позволяет сделать
выводы об идентификации украинцев в ХХ веке.