Зображальні засоби літератури бароко (на матеріалі латиномовної спадщини)

Abstract

У статті проаналізовано застосування авторами віршованих латиномовних творів XVI – XIX ст. візуальних засобів сугестії – хроностихів, акровіршів, геральдичних віршів. Ідеться також про використання у віршотворчій практиці риторичних засобів переконання реципієнта – анафор та епіфор, гри семантичними відтінками латинської лексики.

The paper focuses on the use of the visual means of suggestion (chronograms, acrostics, heraldic poetry) by Latin poets of the 16th – 19th centuries. It also touches upon the employment of rhetoric devices of persuasion (anaphora, epiphora, play upon the semantic nuances of Latin words) in versification praxis of that time.

В статье проанализировано употребление авторами латиноязычных стихов XVI–XIX в. визуальных средств суггестии: хроностихов, акростихов, геральдических стихов. Речь идет также и об употреблении в стихотворной практике риторических средств убеждения реципиента – анафор и эпифор, игры семантическими оттенками значений латинской лексики.