Шевченко проти "вінценосної громади": історія, аналіз та реінтерпретація поеми-циклу "Царі"

Abstract

Стаття пропонує новий погляд на поему-цикл Т. Шевченка “Царі”, в якій автор у сатиричному річищі осмислив постаті легендарних державців, загальновизнаних ідеальними правителями, – біблійного царя-пророка Давида й давньоруського князя Володимира (Хрестителя). Результати комплексного аналізу поеми-циклу вносять певні корективи у традиційне розуміння творчих інтенцій поета, в усталене з радянських часів сприйняття ідейного змісту твору, суттєво доповнюють уявлення про його естетичну своєрідність.

The paper offers a new reading of T. Shevchenko’s cycle of poems “The Kings” in which the poet develops a satirical interpretation of legendary statesmen generally recognized as ideal rulers, that is, of the biblical king and prophet David and Old Russian prince Vladimir the Baptist. The comprehensive analysis of the cycle calls forth essential revisions of the traditional views on the poet’s intention which were part of Soviet understanding of the work’s ideological background. These revisions make out an important correction to our idea of aesthetic peculiarity of any work of art.

Статья предлагает новый взгляд на поэму-цикл Т.Г. Шевченко “Цари”, в которой автор в сатирическом ключе осмыслил личности легендарных государей, общепризнанных идеальными правителями – библейского царя-пророка Давида и древнерусского князя Владимира (Крестителя). Результаты комплексного анализа поэмы-цикла вносят определенные коррективы в традиционное понимание творческих интенций поэта, в упрочившееся с советских времен восприятие идейного содержания произведения, существенно дополняют представление о его эстетическом своеобразии.