Представлены зависимости объемного коэффициента рассеяния аэрозоля от давления в атмосфере Юпитера. При расчетах методом разделения газового и аэрозольного поглощения учтено поглощение света в непрерывном спектре. Для анализа использованы данные спектрофотометрических измерений Юпитера в полосах поглощения метана на 727 и 619 нм — геометрического альбедо (1993 г.) и отражательной способности ряда широтных деталей (2013 г.). Зависимости для интегрального диска и у широтных поясов планеты-гиганта на высотных уровнях тропосферы, в диапазоне давлений 0.4—2 бар оказались похожими. В этой части атмосферы выявлено три ее самых мощных облачных слоя с наибольшим значением коэффициента в диапазоне давления от 0.8 бар в полосе NTB до 1.33 бар — в STB. В промежутке давления 2—4 бар в исследованных широтных поясах, кроме NTB и STB, выявлен четвертый аэрозольный слой, высотное расположение и вертикальная структура которого в поясах существенно различаются. На больших глубинах вероятно наличие еще одного аэрозольного слоя, начальный уровень и протяженность которого в разных широтных поясах разные. У большинства исследованных широтных поясов на уровнях атмосферы с давлением более 3 бар проявилась спектральная зависимость , что, возможно, указывает на изменение размера аэрозольных частиц или их природы.
Представлено залежності об’ємного коефіцієнта розсіяння аерозолю від тиску в атмосфері Юпітера. При розрахунках методом розділення газового і аерозольного поглинання враховано поглинання світла в неперервному спектрі. Для аналізу використано дані спектрофотометричних вимірювань Юпітера у смугах поглинання метану на 727 і 619 нм — геометричного альбедо (1993 р.) та відбивної здатності ряду широтних смуг у (2013 р.). Залежності для інтегрального диску та в широтних смугах планети-гіганта на висотних рівнях тропосфери в діапазоні тиску 0.4—2 бар виявилися схожими. У цій частині атмосфери виявлено три її найпотужніші хмарові шари з найбільшим значенням коефіцієнта у діапазоні тиску від 0.8 бар у смузі NTB до 1.33 бар — у STB. У проміжку тиску 2—4 бар в досліджених широтних смугах, крім NTB і STB, виявлено четвертий аерозольний шар, висотне розміщення і вертикальна структура якого у смугах суттєво відрізняються. На більших глибинах ймовірна наявність ще одного аерозольного шару, початковий рівень і протяжність якого у різних широтних смугах також різні. У більшості з досліджених широтних смуг, на рівнях атмосфери з тиском більше 3 бар, проявилася спектральна залежність , що, ймовірно, вказує на зміну розміру аерозольних частинок чи їхньої природи.
A behavior with depth in the Jovian atmosphere for the values of aerosol volume scattering coefficient was shoved. The absorption in the continuous spectrum considered, thanks to the use the method of separation an aerosol and gas absorption during the calculations. We used the data of spectrophotometric measurements of Jupiter in the methane absorption bands on 727 and 619 nm — geometrical albedo in 1993 and reflectivity for a number of latitudinal strips in 2013. The dependences of for the integral disc and in the latitudinal strips of the planet-giant, on the altitude levels of a troposphere in the pressure range 0.4—2 bar, was similar. The three most powerful cloud layers with a maximum value of coefficient in the pressure range from 0.8 bar in the strip NTB to 1.33 bar in the STB was found in this part of the atmosphere. The fourth, enough powerful cloud layer in the pressure range of 2—4 bar in all investigated bands, except NTB and STB, was detected. The altitude level and the vertical structure of this layer are significantly different. We have found a possible another layer on the great depths, the initial level and length of which in latitudinal bands also differ. A spectral dependence of in the most of the investigated latitudinal bands was been manifested deeper then 3 bars level. This probably indicates a change in the size of aerosol particles.
