Взаємодія 1-метилпіперазину з поверхнею нанокремнеземних матриць

Abstract

Досліджено процеси адсорбції та термічні перетворення 1-метилпіперазину на поверхні високодисперсних кремнезему, алюмо- та титанокремнезему за допомогою методів ІЧ-спектроскопії та термопрограмованої десорбційної мас-спектрометрії. На основі експериментально визначених констант адсорбційної рівноваги та величин граничної адсорбції встановлено, що сорбційна здатність щодо 1-метилпіперазину зростає в такому порядку: SiO₂ < TiO₂/SiO₂ < Al₃O₂/SiO₂. Аналіз процесів десорбції/деструкції поверхневих комплексів 1-метилпіперазину показав, що на поверхні кремнезему і алюмокремнезему присутній один тип кислотних центрів, а на поверхні титанокремнезему присутні два типи кислотних центрів.

The processes of adsorption and thermal transformations of the 1-methylpiperazine on the surfaces of the fumed silica, Al₂O₃/SiO₂ and TiO₂/SiO₂ were investigated by means of infrared spectroscopy and temperature programmed desorption mass spectrometry. Experimentally established constants of adsorption equilibrium and limiting adsorption values have shown that the capacity of oxides to adsorb of 1-methylpiperazine increases in the series: SiO₂2 < TiO₂/SiO₂ < Al₂O₃/SiO₂. The analysis of the processes of desorption/decomposition of 1-methylpiperazine surface complexes showed that on the silica and alumina-silica surfaces exist one type of acid sites and on the titania-silica surface exist two types of acid sites.

Исследованы процессы адсорбции и термические превращения 1-метилпиперазина на поверхности высокодисперсного кремнезема, алюмо- и титанокремнезема с помощью методов ИК-спектроскопии и термопрограммированной десорбционной масс-спектрометрии. На основании экспериментально полученных констант адсорбционного равновесия и величин предельной адсорбции установлено, что сорбционная способность оксидов по отношению к 1-метилпиперазину возрастает в таком порядке: SiO₂ < TiO₂/SiO₂ < Al₂O₂/SiO₂. Анализ процессов десорбции/деструкции поверхностных комплексов 1-метилпиперазина показал, что на поверхности кремнезема и алюмокремнезема присутствует один тип кислотных центров, а на поверхности титанокремнезема присутствуют два типа кислотных центров.