Gender Specificity of Genistein Treatment in Penicillin-Induced Epileptiform Activity in Rats

Abstract

We investigated gender-dependent differences of genistein (isoflavone phytoestrogen) treatment in a penicillin-induced experimental epilepsy rat model. Twenty-eight adult Wistar Albino rats (14 females and 14 males) were devided into four groups, control and genisteintreatmed males and females. Genistein (100 µg/kg, i.p) or saline was given during 15 days before the electrocorticography (ECoG) recordings. The epileptiform activity was induced by penicillin G potassium solt (500 IU, i.c) injections into the left somatomotor cortex. Significant differences among the groups were found in the latency to onset of epileptiform activity. This value in the female control group was significantly longer than the latencies in the male control, male genistein, and female genistein groups (respectively, P = 0.002, 0.015, and 0.032). There were no significant differences regarding the spike/wave frequencies and amplitudes in epileptiform activity between female/male genistein and control groups within all observation intervals (P > 0.05). Thus, genistein exerts a proconvulsant effect in the penicillin-induced epilepsy model, and the effect demonstrates the clear gender specificity related to the specificity of hormonal backgrounds in males and females.

Ми досліджували залежні від статі відмінності впливу ґеністеїну (ізофлавоноїдного фітоестрогена) в умовах індукованої пеніциліном експериментальної моделі епілепсії у щурів. 28 дорослих щурів лінії Вістар (14 самиць і 14 самців) були поділені на чотири групи – контрольних та лікованих ґеністеїном самців і самиць. Ґеністеїн (100 мкг/кг, внутрішньоочеревинно) або фізіологічний розчин уводився тваринам протягом 15 діб, після чого у них відводились електрокортикограма (ЕКоГ). Епілептиформна активність індукувалась ін’єкцією пеніциліну G калієвої солі (500 МО) в ліву соматомоторну кору. Істотні міжгрупові відмінності були виявлені щодо латентного періоду початку епілептиформної активності (P = 0.013). Ця величина в контрольній групі самиць була істотно більшою, ніж аналогічні значення в контрольній групі самців та групах самців і самиць, лікованих ґеністеїном (P = 0.002, 0.015 та 0.032 відповідно). Не було виявлено істотних відмінностей щодо частоти комплексів пік/хвиля та амплітуди епілептиформної активності у всіх чотирьох груп у межах інтервалу спостережень (P > > 0.05). Зроблено висновок, що ґеністеїн впливає на пеніцилініндуковану модель епілепсії як проконвульсант; відповідні ефекти демонструють значну гендерну специфіку, очевидно, залежну від гормонального фону в самців і самиць.