Влияние дестабилизации восприятия зрительного окружения на поддержание вертикальной позы человеком на различных опорных поверхностях

Abstract

Сравнивали характеристики поддержания вертикальной позы человеком в условиях неподвижного зрительного окружения (ЗО) и погружения в виртуальную зрительную среду (ВЗС). Передний план последней представлял собой вид на окна комнаты, а задний – вид на акведук с прилегающей местностью. Дестабилизация видимого ЗО создавалась путем “привязки” положения переднего плана к колебаниям тела испытуемого в сагиттальной плоскости. Измеряли элементарные переменные, вычисляемые согласно траектории центра давления стоп (ЦДС), – смещение вертикальной проекции центра тяжести (переменная ЦТв) и разность между положениями ЦДС и ЦТв (переменная ЦДС–ЦТв). При стоянии на жесткой опорной поверхности среднеквадратические значения (RMS) спектров колебаний обеих переменных уменьшались в случаях противофазной связи смещений переднего плана ЗО с колебаниями тела и увеличивались в случаях их синфазной связи по сравнению с RMS во время поддержания позы в условиях неподвижного ЗО (НЗО). В условиях действия синфазной связи, однако, драматических нарушений вертикальной позы не происходило; максимальные колебания тела в данном случае не превышали значений, характерных для стояния с закрытыми глазами (ЗГ). При поддержании же вертикальной позы на податливой опоре колебания тела значительно увеличивались во всех зрительных условиях, причем разница между RMS спектров переменой ЦТв, полученных для условий синфазной связи и ЗГ, становилась статистически значимой. В случае стояния на податливой опоре RMS спектров переменной ЦДС–ЦТв при противофазной связи переднего плана ВЗС были больше, чем при синфазной связи, в то время как RMS спектров колебаний ЦТв, наоборот, были больше при синфазной связи. Таким образом, с варьированием условий поддержания вертикальной позы амплитудные характеристики элементарных переменных (ЦТв и ЦДС–ЦТв), формирующие ЦДС на опору, могут изменяться как параллельно, так и независимо друг от друга. Упомянутые переменные могут обслуживаться не только связанными друг с другом, но и независимыми механизмами контроля их амплитудно-частотных характеристик.

Порівнювали характеристики підтримування вертикальної пози людиною в умовах нерухомого зорового оточення (ЗО) та занурення у віртуальне зорове середовище (ВЗС). Передній план останнього являв собою вид на вікна кімнати, а задній – вид на акведук з прилеглою місцевістю. Дестабілізація видимого ЗО створювалася за допомогою “прив’язки” розташування переднього плану до коливань тіла випробуваного в сагітальній площині. Вимірювали елементарні змінні, котрі вираховували згідно з траєкторією центра тиснення стоп (ЦТС), – зміщення вертикальної проекції центра ваги (змінна ЦВв) і різницю між положеннями ЦТС і ЦВв (змінна ЦТС–ЦВв). При стоянні на жорсткій опорній поверхні середньоквадратичні значення (RMS) спектрів коливань обох змінних зменшувались у разі протифазного зв’язку зміщень переднього плану ЗО з коливаннями тіла та збільшувались у разі їх синфазного зв’язку порівняно з RMS під час підтримування пози в умовах нерухомого ЗО (НЗО). В умовах дії синфазного зв’язку, проте, драматичних порушень вертикальної пози не відбувалося; максимальні коливання тіла в даному випадку не перевищували значень, характерних для стояння із заплющеними очами. При підтримуванні ж вертикальної пози на піддатливій опорі коливання тіла значно збільшувалися в усіх зорових умовах, причому різниця між RMS спектрів змінної ЦВв, отриманих для умов синфазного зв’язку і заплющених очей, ставала статистично значущою. В разі стояння на піддатливій опорі RMS спектрів змінної ЦТС–ЦВв при протифазному зв’язку переднього плану були більшими, ніж при синфазному, в той час як RMS спектрів коливань ЦВв, навпаки, були більшими при синфазному зв’язку. Таким чином, з варіюванням умов підтримування вертикальної пози амплітудні характеристики елементарних змінних (ЦВв и ЦТС–ЦВв), які формують ЦТС на опору, можуть змінюватись як паралельно, так і незалежно одна від одної. Згадані змінні можуть обслуговуватися не тільки зв’язаними один з одним, але й незалежними механізмами контролю їх амплітудно-частотних характеристик.