Effects of an Extract of Salvia miltiorrhiza on a PenicillinInduced Epilepsy Model in Rats

Abstract

In a penciling-induced epilepsy model, Wistar rats (16 males, 16 females) were i.p. administered by an extract of Salvia miltiorrhiza (SmE; total dose 50mg/kg) once a day, during 15 days. The rats were divided into four equal groups, control and SmE-treated for each sex. After the treatment period, an epilepsy model was produced by penicillin G (500 IU) injection into the motor cortex; the electrocorticogram (EcoG) was recorded for 120 min, and statistical analysis was performed. In the male control group with penicillin-induced epilepsy, the spike frequency was significantly (P < 0.05) higher than that in the female control group. The frequency values have been significantly (P < 0.01) increased within the observation period in the female SmE-treated group, while the respective values significantly (P < 0.05) decreased in the analogous male group. There were insignificant differences in the amplitude values and latency to onset of the spike/wave events between female/male SmE and female/male control groups (P > > 0.05). Thus, the SmE exerts anticonvulsant effects in the male rat group, while its effect should be characterized as proconvulsant in the female group in penicillin-induced epilepsy model. The difference (related to the presence of estrogen analogs in the SmE) is determined by dissimilar hormonal backgrounds in males and females. The SmE may be considered the base for development of anticonvulsant drugs for clinical therapy of epilepsy in the future.

В умовах моделювання епілептичної активності (індукція інтракортикальним уведенням пеніциліну) щурам лінії Вістар (16 самців і 16 самиць) уводили екстракт шавлії (Salvia miltiorrhiza extract, SmE, загальна доза 50 мг/кг, щоденні ін’єкції протягом 15 діб). Щури були поділені на чотири рівні групи – контрольні та піддані ін’єкціям SmE самці та самиці. Після періоду введень екстракту епілептиформна активність індукувалась уведенням (500 МО) пеніциліну G у моторну кору, після чого відводили електрокортикограму (EКoГ) протягом 120 хв та піддавали її статистичному аналізу. В контрольній групі самців частота в ЕКоГкомплексах пік–хвиля була вірогідно вищою (P < 0.05), ніж така в контрольній групі самиць. Значення частоти істотно зростали (P < 0.01) у групі самиць котрим уводили SmE, тоді як відповідні значення в аналогічній групі самців вірогідно зменшувалися (P < 0.05). Не було виявлено істотних відмінностей між середніми значеннями амплітуд комплексів пік–хвиля та латентних періодів виникнення таких комплексів у групах самиць та самців, котрим уводили SmE, та аналогічних контрольних груп самиць і самців (P > 0.05). Отже, SmE проявляє протисудомні впливи в умовах пеніцилінової моделі епілепсії в групі самцівщурів, тоді як у групі самиць ефекти мають кваліфікуватись як просудомні. Різниця в характері впливів, зумовлена наявністю аналогів естрогенів у SmE, визначається різним гормональним фоном у самиць і самців. SmE може розглядатись як основа для розробки антиконвульсантних засобів для терапії епілепсії в майбутньому.