Изучено влияние ряда энтеросорбентов, среди которых наноразмерные диоксид кремния и оксид алюминия, энтеросгель, каолин, смектит, активированный уголь и микрокристаллическая целлюлоза, на скорость всасывания D-ксилозы из кишечника крыс и мышей (“ксилозный тест”). При этом не установлено статистически достоверных различий полученных показателей по сравнению с контрольным опытом (без введения животным сорбентов). Результаты физико-химического эксперимента показывают, что диффузия D-ксилозы через гидрогель, моделирующий муциновый слой кишечника, в присутствии некоторых энтеросорбентов существенно замедлена. Данный эффект связан со способностью наночастиц сорбентов взаимодействовать с гидрогелем с образованием структур, затрудняющих миграцию молекул D-ксилозы
Impact of some enterosorbents, among which nano-sized silica and oxide of aluminium, enterosgel, kaolin, smectit, activated coal and microcrystalline cellulose, on the rate of absorption of the D-xylose from the intestine of rats and mise was studied (“xylose test”). Thus it is not stated the statistically reliable differences of the obtained indexes as compared to control experience (without introduction of sorbents). The results of physical chemical experiment show that diffusion of D-xylose through a hydrogel, designing a mucin layer of intestine, in presence of some enterosorbens substantially slow. This phenomenon is related with ability of nanoparticles of sorbents to interact with a hydrogel with formation of structures which prevent to migration of the molecules of D-xylose.
Вивчений вплив низки ентеросорбентів, серед яких нанорозмірні діоксид кремнію і оксид алюмінію, ентеросгель, каолін, смектит, активоване вугілля і мікрокристалічна целюлоза, на швидкість всмоктування D-ксилози з кишечника щурів і мишей (“ксилозний тест”). При цьому не встановлено статистично вірогідних відмінностей отриманих показників порівняно з контрольним дослідом (без введення тваринам сорбентів). Результати физико-хімічного експерименту показують, що дифузія D-ксилози через гідрогель, який моделює муциновий шар кишечника, у присутності деяких ентеросорбентів істотно сповільнена. Цей ефект пов'язаний із здатністю наночастинок сорбентів взаємодіяти з гідрогелем з утворенням структур, що перешкоджають міграції молекул D-ксилози.