Мова як еманація святості: церковнослов'янізми Тараса Шевченка крізь призму семіозису

Abstract

Досліджені церковнослов’янізми Шевченкових творів як явища мовної та метамовної рефлексії. Проаналізовано генетичні та функціональні чинники полікодовості в мовній компетенції українського поета.

The paper treats Taras Shevchenko’s use of Church Slavonic words as a phenomenon of linguistic and metalinguistic reflection. The author analyzes the genetic and functional characteristics of code patterns in Ukrainian poet’s linguistic competence.

Исследуются церковнославянизмы в произведениях Тараса Шевченко как явления лингвистической и металингвистической рефлексии. Анализируются генетические и функциональные факторы поликодовости в языковой компетенции украинского поэта.