Стаття пропонує погляд на “університетський роман” Набокова як текст, що поєднує
картографію, емблематику, кольорозапис та вітражність. Тут живописний досвід старих та нових
майстрів оприявнюється й розігрується.
The article suggests to view the “campus novel” by Nabokov as a text which combines cartography,
verbal emblems, coloration, and stained glass effects. Here, the writer brings to light and plays out
the painting skills of old and new masters.
Статья предлагает взглянуть на “университетский
роман” Набокова как текст, соединяющий картографию,
эмблематику, цветозапись и витражность. Тут живописный
опыт старых и новых мастеров раскрывается и
разыгрывается.