У статті розглядається художньо-світоглядна функція оцінної семантики концепту любові в
українській поезії кінця ХІХ – початку ХХ ст. Простежується зв’язок осмислення концепту любові
в поезії межі ХІХ–ХХ ст. з ідеями самовияву особистості, провідними для художнього світогляду
епохи. Проаналізовано еволюцію світоглядно-оцінної семантики любові в поезії Бориса Грінченка,
Лесі Українки, Уляни Кравченко, Олександра Олеся, Миколи Вороного і Григорія Чупринки.
The article deals with aesthetic and ideological functions of the semantics of love concept in Ukrainian
poetry at the turn of the 20th century. The author traces the interrelations between the literary treatment
of love concept in the turn-of-the-century poetry and the ideas of personal self-expression central
to the world outlook of that time. She also analyzes the evolution of the evaluative meaning of love
concept in poetic works by Borys Grinchenko, Lesia Ukrayinka, Uliana Kravchenko, Oleksandr Oles,
Mykola Vorony and Hryhoriy Chuprynka.
В статье рассматривается художественно-мировоззренческая функция оценочной семантики
концепта любви в украинской поэзии конца ХIX – начала
XX вв. Прослеживается связь осмысления концепта любви
в поэзии рубежа ХIX – XX вв. с идеями самопроявления
личности, ведущими для художественного мировоззрения
эпохи. Проанализирована эволюция мировоззренческо-
оценочной семантики любви в поэзии Бориса Гринченко,
Леси Украинки, Ульяны Кравченко, Александра Олеся,
Мыколы Вороного и Григория Чупрынки.