Вплив ультразвукового оброблення в кульовому млині на фазово-структурні характеристики високодисперсних порошкових сумішей міді з залізом і кобальтом

Abstract

Методами рентґеноструктурної аналізи та магнетометрії досліджено вплив ультразвукового оброблення (УЗО) в кульовому млині на структурно-фазові характеристики та магнетні властивості високодисперсних порошкових сумішей (ВДПС) міді з залізом і кобальтом (Cu+Co і Cu+Fe). Показано, що ультразвукове оброблення ВДПС Cu+Co і Cu+Fe приводить до зменшення кількости феромагнетних фаз Co–Cu і α-Fe-Cu та збільшення кількости оксидів. Показано також, що дисперсність фазових складових для обох ВДПС майже не змінюється при УЗО та знаходиться в інтервалі 20–50 нм; майже без змін залишається також концентрація металів у твердих розчинах Co-Cu і α-Fe–Cu. Магнетні властивості ВДПС після УЗО змінюються відповідно до зміни їх фазового складу та дисперсности: питома намагнетованість наситу зменшується від 64 до 35 А∙м²/кг, коерцитивна сила збільшується від 2,0 до 20,0 кА/м, а залишкова індукція — від 7,2 до 48,3 мТл. Припускається, що вказані особливості структурно-фазових характеристик після УЗО можуть бути зумовлені наявністю на поверхні частинок оксидних або карбідних оболонок.

Методами рентгеноструктурного анализа и магнитометрии исследовано влияние ультразвуковой обработки (УЗО) в шаровой мельнице на структурно-фазовые характеристики и магнитные свойства высокодисперсных порошковых смесей (ВДПС) меди с железом и кобальтом (Cu+Co и Cu+Fe). Показано, что ультразвуковая обработка ВДПС Cu+Co и Cu+Fe приводит к уменьшению количества ферромагнитных фаз Co-Cu и α-Fe-Cu и увеличению количества оксидов. Показано также, что дисперсность фазовых составляющих для обеих ВДПС почти не изменяется при УЗО и находится в интервале 20–50 нм; почти без изменений остаётся также концентрация металлов в твёрдых растворах Co-Cu и α-Fe-Cu. Магнитные свойства ВДПС после УЗО изменяются в соответствии с изменениями их фазового состава и дисперсности: удельная намагниченность насыщения уменьшается от 64 до 35 А∙м²/кг, коэрцитивная сила увеличивается от 2,0 до 20,0 кА/м, а остаточная индукция — от 7,2 до 48,3 мТл. Предполагается, что указанные особенности структурно-фазовых характеристик после УЗО могут быть обусловлены наличием на поверхности частиц оксидных или карбидных оболочек.