Эпидемиологические данные, имевшиеся на момент аварии на Чернобыльской атомной электростанции (ЧАЭС), свидетельствуют о том, что лейкозы у детей имеют наиболее высокие коэффициенты радиационного риска. После аварии на ЧАЭС был проведен ряд исследований по выяснению
возможной связи между длительным воздействием радиации в малых дозах
и риском возникновения острых лейкозов у детей. В работе представлен
анализ результатов таких исследований по данным доступной литературы, проанализирована их методология. Рассмотрены сложности, связанные с изучением лейкемогенных эффектов радиации в постчернобыльский
период. Дескриптивные экологические исследования, проведенные к настоящему времени, не обладают достаточной чувствительностью для обнаружения возможного относительно небольшого прироста частоты лейкозов у детей, проживающих в
регионах, загрязненных радионуклидами.
Рассмотрены также данные по изучению структуры лейкозов и лимфом
у детей Украины в постчернобыльский период в отделе онкогематологии
Института экспериментальной патологии, онкологии и
радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины на протяжении 1994–2005
гг. Хотя единичные исследования по методу «случай — контроль» выявили дозозависимое повышение риска развития гемобластозов у детей в условиях долговременного воздействия радиации в малых дозах, они пока недостаточны для
окончательного суждения об онкогематологических последствиях аварии
на ЧАЭС для детского населения Украины, Республики Беларусь и Российской Федерации. Последующий анализ различных форм гемобластозов среди
лиц, родившихся в ранние сроки после аварии на ЧАЭС, важен для решения
вопроса о
возможных последствиях длительного облучения в
малых дозах.
Епідеміологічні дані, наявні на момент
аварії на Чорнобильській атомній електростанції (ЧАЕС), свідчать про те, що лейкози у дітей
мають найвищі коефіцієнти радіаційного ризику. Після аварії на ЧАЕС було проведено ряд досліджень зі з’ясування можливого зв’язку між тривалим впливом радіації в малих дозах і ризиком виникнення гострих лейкозів у дітей. У роботі
представлений аналіз результатів таких досліджень за даними доступної літератури, проаналізовано їхню методологію. Розглянуто труднощі, пов’язані з вивченням лейкемогенних ефектів
радіації в постчорнобильський період. Дескриптивні екологічні дослідження, проведені до цього
часу, не мають достатньої чутливості для виявлення можливого відносно невеликого приросту
частоти лейкозів у дітей, які проживають у регіонах, забруднених радіонуклідами. Розглянуто
також дані з вивчення структури лейкозів і лімфом у дітей України в пост
чорнобильський період, отримані у відділі онкогематології Інституту
експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України впродовж
1994–2005 рр. Хоча поодинокі дослідження за методом «випадок — контроль» виявили дозозалежне зростання ризику розвитку гемобластозів
у дітей в умовах довготривалого впливу радіації в малих дозах, вони поки недостатні для остаточного судження щодо онкогематологічних наслідків аварії на ЧАЕС для дитячого населення України, Республіки Білорусь та Російської Федерації. Подальший аналіз різних форм гемобластозів
серед осіб, що народилися в ранні терміни після
аварії на ЧАЕС, важливий для вирішення питання про можливі наслідки тривалого опромінення
в малих дозах.
According to the epidemiologic data available prior to Chernobyl accident, the radiation risk
of childhood leukemia is the highest one. Several studies attempted to elucidate the possible association between the chronic radiation exposure at low doses and
the risk of acute leukemia in children after Chernobyl
accident. The major findings of these studies and their
methodology are analyzed according to the data of the
available literature. The difficulties facing the studies
of leukemogenic effects of radiation in post-Chernobyl period are considered. Up to present, the descriptive ecological studies have not possessed the sufficient statistical power for detecting the putative small
increase in leukemia incidence in children inhabiting
the regions contaminated with radionuclides. The article also focuses on the data disclosing the proportions
of various forms of leukemias diagnosed in children at
Oncohematology Department of R.E. Kavetsky Institute of Experimental Pathology, Oncology and Radiobiology, NAS of Ukraine in 1994–2005. Although the
dose-dependence increase in leukemia risk in children
chronically exposed to low doses of radiation was noticed in a few «case — control» studies, these limited
findings are not sufficient for the definitive conclusions
on the oncohematological consequences of Chernobyl
accident for children population of Ukraine, Republic of Belarus and Russian Federation. The analysis
of various forms of hemoblastoses among the patients
born early after Chernobyl accident is of importance
for elucidating the probable consequences of long-term
effects of low-dose irradiation.
