Проблемы углеводородного потенциала Черного моря и пути его освоения

Abstract

Черное море геологически хорошо изучено. Выявлен и освоен ряд газовых месторождений. Вместе с тем, геологические данные по дегазации морского дна бассейна показывают грандиозные масштабы его газоносности. Тысячи газовых факелов и многочисленные грязевые вулканы выбрасывают струи метана высотой до 1300 м, обломки газогидратов (преимущественно метана), нефть. Возникает явное противоречие, с одной стороны, между мощью грязевых вулканов и массой газовых факелов, обилием газовыделений, а с другой – относительно низкой эффективностью разведочных работ на нефть и газ. В этих условиях невольно возникает вопрос о пересмотре догматов концепции биогенного происхождения углеводородов. Корни грязевых вулканов Черного моря прослеживаются в мезозое и даже достигают поверхности Мохо. Сопочная брекчия содержит многие флюидогенные минералы, оплавленные агрегаты – сферулы шаровидной формы, что указывает на очевидное участие глубинных процессов в формировании грязевых вулканов и свидетельствует о неорганическом происхождении нефти в Черном море. Предлагается вернуться к старой идее И.М. Губкина – поискам углеводородов вблизи грязевых вулканов, но на новой основе – на признании происхождения грязевых вулканов как продукта внедрившихся глубинных флюидов.

Чорне море добре вивчено в геологічному плані. Виявлено та освоєно ряд газових родовищ. Разом з тим, геологічні дані по дегазації морського дна басейну показують грандіозні масштаби його газоносності. Тисячі газових факелів і числені грязьові вулкани викидають струмені метану висотою до 1300 м, уламки газогідратів (переважно метану), нафту. Виникає явне протиріччя, з одного боку, між міццю грязьових вулканів і масою газових факелів, великою кількістю газовиділень, а з іншого – відносно низькою ефективністю розвідувальних робіт на нафту та газ. У цих умовах мимоволі виникає питаня про перегляд догматів концепції біогеного походженя вуглеводнів. Коріння грязьових вулканів Чорного моря простежуються в мезозої і навіть досягають поверхні Мохо. Сопочна брекчія містить багато флюїдогених мінералів, оплавлені агрегати-сферули кулястої форми, що вказує на очевидну участь глибиних процесів у формувані грязьових вулканів і свідчить про неорганічне походженя нафти в Чорному морі. Пропонується повернутися до старої ідеї І.М. Губкіна – пошуків вуглеводнів поблизу грязьових вулканів, але повернутися на новій основі – на визнані походженя грязьових вулканів як продукту глибиних флюїдів, що занурилися.

The Black Sea is geologically well studied. A number of gas fields have been identified and are currently being exploited industrially. At the same time, the geologic data on degassing of the basin’s seabed show the grandiose scale of its gas content. Thousands of gas seeps and numerous mud volcanoes expel jets of methane as high as 1300 m, including debris from gas hydrates (predominantly methane) and oil. There is a clear contradiction, on the one hand, between the power of the mud volcanoes and the large number of gas seeps that erupt huge amounts of methane, and, on the other hand, the relatively low efficiency of current exploration on oil and gas. Under these conditions, the question automatically arises about revising the dogmas surrounding the biogenic origin of hydrocarbons. The roots of the Black Sea mud volcanoes have been traced down to the Mesozoic and even beyond to the Moho boundary. Their mud volcanic breccia contains many fluidogenic minerals and aggregates-spherules of globular shape. This indicates the obvious involvement of deep processes in the formation of mud volcanoes and therefore an inorganic origin of oil in the Black Sea. It is proposed that we return to the old idea of I.M. Gubkin and search for hydrocarbons near the mud volcanoes, but to do this with a new recognition of the possible origin of mud volcanoes as a product of deep embedded fluids.