Креативність полеміки Ґреґора фон Реццорі з антропологічною доктриною Зиґмунда Фройда

Abstract

Аналізується одна з провідних антропологічних доктрин ХХ ст. З. Фройда (теорія підсвідомого, мотив сновидіння, едіпів комплекс) в інтерпретації його молодшого сучасника Ґ. фон Реццорі. Ідеться про досить провокаційний за своєю назвою повоєнний роман “Едіп перемагає під Сталінградом” (1954). Концептуальні принципи, тлумачення та основні філософські ідеї твору ілюструють сутність постмодерністського світогляду, що заперечував попереднє модерністське захоплення фройдизмом. Іронія Реццорі спростовує авторитет фройдистської доктрини.

In this paper, we analyse the reception of one of the leading anthropological doctrines of the 20th century developed by S. Freud (the theory of subconscious, the motif of dreaming, Oedipus complex) on the part of Freud’s younger contemporary G. von Rezzori. Thereby, we concentrate on Rezzori’s provocative re-reading of Freud’s psychoanalysis in the novel “Oedipus Wins near Stalingrad” (1954). The conceptual principles, interpretations and basic philosophical ideas of this work reveal the essence of postmodernist worldview which casts doubt on the modernist ardour for Freud’s theory. Rezzori’s irony, we argue, seeks to counterpoise the views upheld by the Austrian psychoanalyst.

Анализируется одна из ведущих антропологических доктрин ХХ в. З.Фрейда (теория подсознательного, мотив сновидения, эдипов комплекс) в интерпретации его младшего современника Г. фон Реццори. Речь идёт о весьма провокационном по своему названию романе “Эдип побеждает под Сталинградом” (1954). Концептуальные принципы, трактовки и основные философские идеи текста иллюстрируют сущность постмодернистского мировоззрения, противопоставлявшегося предшествующему модернистскому восхищению фрейдизмом. Ирония Реццори опровергает авторитет фрейдистской доктрины.