Информационно-коммуникационные технологи в эпоху становления смарт-промышленности: проблемы определения и условия развития

Abstract

Приблизительно с 2010-2011 гг. в ведущих с позиций экономического и технико- технологического развития странах мира ведётся дискуссия о необходимости перехода к новому технологическому укладу, известному как «Индустрия 4.0», или «умная промышленность» («смарт-промышленность»). Этот уклад предполагает переход к ориентированному на потребителя производству на основе киберфизических систем, широкое использование Интернета вещей, Промышленного Интернета вещей и Информационно-коммуникационных технологий (ИКТ).Перечисленные термины являются сравнительно новыми, их взаимосвязь и взаимозависимость в разных источниках имеет разное значение, что затрудняет проведение анализа данных явлений, их межстрановое сравнение и восприятие экономическими агентами. Всё это может негативно отразиться на разработке государственных концепций и программ, направленных на переведение экономики страны на новый технологический уклад.С учётом такой неоднозначности в толковании терминологии детально исследована экономическая сущность категории ИКТ на современном этапе их развития, ее взаимосвязь с такими понятиями, как Интернет вещей, Промышленный Интернет вещей, киберфизические системы, а также условия, при которых стимулируется развитие ИКТ в странах мира. Для этого использованы этимологический и семантический анализ, метод сравнения, элементы исторического подхода - при определении сущности понятий ИКТ, ИКТ-сектор, ИКТ-инфраструктура, методы синтеза, индукции и дедукции - при выявлении условий, способствующих дальнейшему развитию ИКТ.Предложено авторское определение термина «ИКТ», уточнены понятия «ИКТ- сектор» и «ИКТ-инфраструктура». Установлено, что ИКТ сами по себе не решают экономические и социальные проблемы, а могут быть высокоэффективным инструментом их смягчения при наличии развитой ИКТ-инфраструктуры, стабильной экономической и политической ситуации в стране.Кратко описано положение дел с ИКТ в Украине в сравнении со странами-лидерами и предложены некоторые общие рекомендации по изменению ситуации к лучшему.

Приблизно з 2010-2011 рр. у провідних з позицій економічного і техніко- технологічного розвитку країнах світу точиться дискусія про необхідність переходу до нового технологічного укладу, відомого як «Індустрія 4.0», або «розумна промисловість» («смарт-промисловість»). Цей уклад передбачає перехід до орієнтованого на споживача виробництва на основі кіберфізичних систем, широке використання Інтернету речей, Промислового Інтернету речей та Інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ).Вищезазначені терміни є порівняно новими, їх взаємозв'язок і взаємозалежність у різних джерелах має різне значення, що ускладнює проведення аналізу даних явищ, їх порівняння між різними країнами та сприйняття економічними агентами. Усе це може негативно позначитися на розробці державних концепцій і програм, спрямованих на переведення економіки країни на новий технологічний уклад.З урахуванням такої неоднозначності в тлумаченні термінології детально досліджено сутність категорії ІКТ на сучасному етапі їх розвитку, її взаємозв'язок з такими поняттями, як Інтернет речей, Промисловий Інтернет речей, кіберфізичні системи, а також умови, за яких стимулюється розвиток ІКТ у країнах світу . Для цього використано етимологічний і семантичний аналіз, метод порівняння, елементи історичного підходу при визначенні сутності понять ІКТ, ІКТ-сектор, ІКТ-інфраструктура, методи синтезу, індукції та дедукції при виявленні умов, що сприяють подальшому розвитку ІКТ.Запропоновано авторське визначення терміна «ІКТ», уточнено поняття «ІКТ-сектор» та «ІКТ-інфраструктура». Встановлено, що ІКТ самі по собі не вирішують економічних і соціальних проблем, а можуть бути високоефективним інструментом їх пом'якшення за наявності розвиненої ІКТ-інфраструктури, стабільної економічної та політичної ситуації в країні.Коротко описано стан справ з ІКТ в Україні порівняно з країнами-лідерами та запропоновано деякі загальні рекомендації щодо зміни ситуації на краще.

Approximately from 2010-2011 in the advanced economies of the world (from the standpoint of economic and technological development) there is a discussion on the need of transition to a new technological mode, known as "Industry 4.0" or "smart industry". This new mode implies a shift to consumer-oriented production based on cyberphysical systems, the widespread use of the Internet of things, the Industrial Internet of Things and Information and Communication Technologies (ICT).The above terms are relatively new, their interrelation and interdependence in different sources have different meaning, which makes it difficult to conduct an analysis of these phenomena, their cross-country comparison and perception by economic agents. This could adversely affect the development of state concepts and programs, aimed at transferring the country's economy to a new technological mode.Given this ambiguity in the interpretation of terminology, an in-depth study of ICT essence at the present stage of their development, their relationship with Internet of Things, Industrial Internet of Things, cyberphysical systems, as well as conditions, under which ICT development in countries of the world is stimulated, was conducted. For its disclosure, the paper uses etymological and semantic analysis, the method of comparison, elements of the historical approach in defining the essence of ICT concepts, the ICT sector, the ICT infrastructure, synthesis, induction and deduction methods in identifying conditions, conducive to the further development of ICT.As a result of the study, an author's definition of the term "ICT" was offered, the concepts of ICT sector and ICT infrastructure were refined. It was found that ICT alone does not solve economic and social problems, but can be a highly effective tool for mitigating them in the presence of a developed ICT infrastructure and a sustained economic and political situation in the country.Also the paper briefly describes the state of ICT in Ukraine in comparison with the leading countries in this sector and suggests some general recommendations for improving the situation.