В статье рассматривается проблема сексизма или гендерной ассиметрии
в языке. Сторонники феминистской критики языка утверждают, что сексизм в
языке проявляется следующим образом: в использовании гендерно-
специфических местоимений, в отождествлении понятий "человек" и "мужчина",
в наличии гендерно-специфических названий профессий, в употреблении связанных с семейным положением обращений, в непараллельном использовании
существительных, обозначающих лиц мужского и женского пола, а также в использовании слов, отражающих гендерные стереотипы.
У статті розглядається проблема сексизму або гендерної асиметрії у
мові. Прихильники феміністської критики мови стверджують, що сексизм у мові
проявляється у вживанні гендерно-специфічних займенників, в ототожненні понять "людина" та "чоловік", у наявності гендерно-специфічних назв професій, у
вживанні пов'язаних з родинним станом звертань, у непаралельному використанні іменників, що визначають осіб жіночої та чоловічої статі, а також у вживанні слів, що відображають гендерні стереотипи.
The article deals with the problem of sexism or gender assymetry in language.
The advocates of feministic language criticism claim that sexism becomes apparent
in language in the following ways: usage of gender-specific pronouns, identification of
the notions "person" and "man", usage of gender-specific job titles and forms of address
connected with the family status, non-parallel usage of nouns referring to
males and females and usage of words which reflect gender stereotypes.
