Синдром хронической усталости и связь с психоэмоциональным состоянием и соматическим здоровьем у студентов-медиков

Abstract

В настоящем исследовании на первом этапе выявляли распространенность синдрома эмоционального выгорания как диагностического признака синдрома хронической усталости (СХУ) среди студентов-медиков ОНМедУ (выборка 60 студентов в возрасте 19-21 лет). Синдром эмоционального выгорания был обнару жен у 30 % исследуемых. Из них у 17 % наблюдается фаза напряжения, 28 % — резистенция и у 56 % — истощение. На втором этапе исследования принимали участие лица в выявленным СХУ. Испытуемые прошли обследование у терапевта и кардиолога. У половины обследованных наблюдается 3 и более диагнозов, и лишь у одного испытуемого не было выявлено ни одного диагноза. Между полуколичественным значением теста Бойко (фаза и стадия) и количеством установленных диагнозов наблюдается умеренная положительная корреляционная связь. По тес ту Н.А. Белова для оценки темперамента, статистически значимых связей между темпераментом и фазой эмоционального выгорания не было выявлено. Для данной когорты также проводился тест САН (самочувствие-активность-настроение) для оценки психоэмоционального состояния, на протяжении месяца в начале и по окончанию учебной недели. Уровни самочувствия и активности у испытуемых с фазами резистентности и истощения (второй и третьей) значимо ниже, чем у испытуемых с фазой напряжения (первой), а различия между уровнями самочувствия и активности не так отличаются у испытуемых с фазами резистентности и истощения. При этом уровень настроения в меньшей степени связан с фактором фазы эмоционального выгорания.

В цьому дослідженні на першому етапі виявили розповсюдженість синдрому емоціонального вигорання як діагностичної ознаки синдрому хронічної втоми (СХУ) серед студентів-медиків ОНМедУ (вибірка 60 студентів в віці 19-21років). Синдром емоціонального вигорання був виявлений у 30 % досліджуваних. З них у 17 % спостерігається фаза напруги, 28 % — резистенція і у 56 % — виснаження. В другому етапі дослідження приймали участь особи з виявленим СХУ. Учасники пройшли обстеження у терапевта і кардіолога. В половини обстежених спостерігається 3 і більш за діагнозів, і лише в одного випробовуваного не було виявлено жодного діагнозу. Між напівкількісним значенням тесту Бойко (фаза і стадія) і кількістю встановлених статистично значимих зв’язків діагнозів спостерігається помірний позитивний кореляційний зв’язок. За тестом Н.А. Белова для оцінки темпераменту, статистично значимих зв’язків між між темпераментом і фазою емоційного вигорання не було виявлено. Для даної когорти також проводився тест САН (самопочуття-активність-настрій) для оцінки психоемоційного стану, впродовж місяця на початку і по закінченню учбового тижня. Рівні самопочуття і активності у випробовуваних з фазами резистентності і виснаження (другою і третьою) нижчі, ніж у випробовуваних з фазою напруги (першою), а відмінності між рівнями самопочуття і а відмінності між рівнями самопочуття і активності не так відрізняються у випробовуваних з фазами резистентності і виснаження. При цьому рівень настрою у меншій мірі пов’язаний з чинником фази емоційного вигорання.

At the first stage of present research it was studied the prevalence of emotional burnout syndrome as a diagnostic indication of chronic fatigue syndrome (CFS) among medical students (sample of 60 students aged 19-21 years from Odessa National Medical University). Burnout syndrome was found in 30 % of subjects. Of these, 17 % of subjects had phase of tension, 28 % — phase of resistance and 56 % — exhaustion. At the second stage of research persons with CFS took part. The subjects were examined by a physician and cardiologist. At half of the surveyed 3 or more diagnoses were detected, and only one subject did not have any diagnoses. In the semi-quantitative value of Boyko test (phase and stage of emotional burnout syndrome) and the number of diagnoses observed a moderate positive Spearman correlation. Under the Belov test for evaluating of temperament, the statistically significant relationship between temperament and emotional burnout phase not been revealed. For this cohort also conducted a test “wellbeing-activity-mood” to assess the psycho-emotional state, for a month at the beginning and at the end of educational week. Levels of wellbeing and activity in subjects with phases of resistance and exhaustion are significantly lower than in subjects with a phase of tension, and the differences between levels of wellbeing and activity is not so different in subjects with phases of resistance and exhaustion. The level of mood is not depended from the phase factor of burnout.