The number of foreigners who are educated in Ukraine increases every year. The amount of studies comparing nutritional quality of food intake of foreign students who live in Ukraine is limited. Data on Indian students’ nutrition and eating patterns are especially lacking. It was the aim of the present study to compare the ethnic differences in food consumption and the contributing main components of Indian students’ diets. Macronutrient (proteins, fats, carbohydrates) dietary intake was estimated using food frequency questionnaire. Data were obtained to analyze food intake and compare it with the recommendations of the Ministry of Health of Ukraine (MHU) and the World Health Organization (WHO). After analyzing the data of food frequency questionnaire the following results were obtained: most of 119 students generally follow the daily diet regime ; total energy intake in males’ and females’ daily diet below the standards of MHU. Furthermore, the nutrient ratio of P: F: C (proteins, fats, carbohydrates) has differences with the recommendations of WHO. The imbalance primarily caused by the selective food intake of international students from India (deficiency of fish, seafood, local and seasonal fruits,vegetables and berries in the diet of respondents), excessive consumption of mono-, disaccharides and accordingly polysaccharides deficiency in students’ diet; insufficient consumption of proteins and fats with animal origin. Such selective diet is a prerequisite for the formation of nutritional disorders and alimentary diseases caused, leading to reduced quality of life and learning.
Кількість іноземців, які здобувають освіту в Україні, щороку зростає. Число досліджень, що вивчають фактичне харчування іноземних студентів, які живуть в Україні, обмежене. Особливо недостатньо даних про структуру харчування студентів-вихідців з Індії. Метою цього дослідження було вивчення етнічних особливостей структури харчування і фактичного споживання макронутриентів індійськими студентами. Споживання макронутриентов (білків, жирів, вуглеводів) оцінювалося за допомогою анкетно-опитувального методу. Отримані дані були порівняні з рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я України та Всесвітньої організації охорони здоров’я. Після аналізу даних були отримані наступні результати: більшість з 119 студентів в цілому дотримуються режиму харчування; добова енергетична цінність раціону чоловіків і жінок нижчеза норми МОЗ України. Крім того, співвідноше ння Б: Ж: В (білків, жирів, вуглеводів) не відповідає рекомендаціям ВООЗ. Дисбаланс викликаний, в першу чергу, селективним харчуванням іноземних студентів з Індії (дефіцит риби, морепродуктів, місцевих і сезонних фруктів, овочів і ягід в раціоні респондентів), надмірним споживанням моно- , дисахаридів і, відповідно, дефіцитом полісахаридів в раціоні студентів; недостатнім споживанням білків і жирів тваринного походження. Таке виборче харчування створює передумови для формування аліментарно-обумовленої патології, що призводить до зниження якості життя і навчання.
Число иностранцев, которые получают образование в Украине, ежегодно растет. Количество исследований, изучающих фактическое питание иностранных студентов, которые живут в Украине, ограничено. Особенно недоста точно данных о структурепитания студентов-выходцев из Индии. Целью настоящего исследования было изучение этнических особенностей структуры питания и фактического потребления макронутриентов индийскими студентами. Потребление макронутриентов (белков, жиров, углеводов) оценивалось с помощью анкетно-опросного метода. Полученные данные были сравнены с рекомендациями Министерства здравоохранения Украины и Всемирной организации здравоохранения. После анализа данных были получены следующиерезультаты: большинство из 119 студентов в целом соблюдают режим питания; суточная энергетическая ценность рациона мужчин и женщин ниже норм МЗ Украины. Крометого, соотношение Б: Ж: У (белков, жиров, углеводов) не соответствует рекомендациям ВОЗ. Дисбаланс вызван, в первую очередь, селективным питанием иностранных студентов из Индии (дефицит рыбы, морепродуктов, местных и сезонных фруктов, овощей и ягод в рационе респондентов), чрезмерным потреблением моно-, дисахаридов и, соответственно, дефицитом полисахаридов в рационестудентов; недостаточным потреблением белков и жиров животного происхождения. Такое избирательное питание создает предпосылки для формирования алиментарно-обусловленной патологии, что приводит к снижению качества жизни и обучения.
