Вплив дисперсності наповнювача на адгезійну міцність та залишкові напруження в епоксикомпозитах

Abstract

Вивчено вплив вмісту і фізичної природи грубо- (60...65 µm) і дрібнодисперсних (3...10 µm) часток на адгезійну міцність і залишкові напруження у епоксикомпозитах для функціонально-градієнтних покривів. Оптимізовано температурно-часові режими зшивання епоксидної матриці. Максимальну адгезійну міцність (49,2... 50,0 МРа) спостерігали після введення в епоксидний олігомер наповнювача оксиду міді (60... 65 µm) за вмісту q = 60…80 m.p на 100 m.p епоксидної матриці. Залишкові напруження 4,5...4,8 МРа.

Исследованы оптимальные температурно-часовые режимы сшивания эпоксидной матрицы для функционально-градиентных покрытий. Изучено влияние концентрации и физической природы грубо- (60...65 µm) и мелкодисперсных (3...10 µm) частиц на адгезионную прочность и остаточные напряжения в композитах. Максимальную адгезионную прочность (49,2...50,0 МРа) наблюдали после введения в эпоксидный олигомер наполнителя оксида меди (60...65 µm) при концентрации q = 60…80 m.p на 100 m.p эпоксидной матрицы. Остаточные напряжения 4,5...4,8 МРа.

Исследованы оптимальные температурно-часовые режимы сшивания эпоксидной матрицы для функционально-градиентных покрытий. Изучено влияние концентрации и физической природы грубо- (60...65 µm) и мелкодисперсных (3...10 µm) частиц на адгезионную прочность и остаточные напряжения в композитах. Максимальную адгезионную прочность (49,2...50,0 МРа) наблюдали после введения в эпоксидный олигомер наполнителя оксида меди (60...65 µm) при концентрации q = 60…80 m.p на 100 m.p эпоксидной матрицы. Остаточные напряжения 4,5...4,8 МРа.